ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
* * *
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 12)
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
Купальський віночок біженки
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Сила світанку
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Негода
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
* 128 *
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Українська народа пісня
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віталій Ткачук (1983) / Інша поезія

 Мати - все
Мати - Всесвіт,
зачатий у таїнстві,
в якому
зароджується
найбільша із таємниць.
У Матері теж є
Сонце.
І сонце її згорає
мільйонами
жертовних вибухів.
І тепло його
знаходить тебе
на всіх сторонах Землі.
Мати світ би весь
прихилила до тебе.
А світ би сам
горнувся до неї,
якби знав, що має
Матір.
Усе життя
Мати ходить вагітною
снами про тебе -
ніжними,
тривожними,
віщими.
Щоранку,
на перших росах
молитовно
готує тобі
Сили.
І будить,
І годує,
Тебе, сонного.
І ти, сонний,
думаєш,
що то -
молоко...
Матимеш все
або
втратиш.
Покаєшся
або
зневіришся.
Будеш
наказувати,
кликати.
І тільки
надірвавши голос,
як пуповину,
зрозумієш,
що
Мати - все.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-05 11:51:52
Переглядів сторінки твору 4348
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.281 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 12:26:30 ]
Слово "мать" в украинском варианте имеет второе, очень неподходящее значение. Такое как "иметь" - т.е., как глагол и доминирующая идея, овладевшая прагматичными умами олигархов и прочих любителей сказки о вершках и корешках, в роли Медведя из которой выступает трудовой народ в лице рабочих и крестьян.
Не могу предложить каких-то особых рецептов.
При использовании существительного "Матір" возникнет слияние согласных. Да, но в противном случае возникает слияние своего и народного в руках олигархов и самодержцев.
А что думает на сей счет другой читатель, увидим.
Я поделился своим мнением.
Удач-дач-дач.
P.S. Тема довольно-таки сложная. Одним стихотворением в искусственно построенный столбик не отделаться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 13:11:31 ]
Олексію! "Мать" твою... Невже "глаголом пахнет"?
З Віршем, Віталію, все гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 14:38:57 ]
No comment.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-05 13:23:29 ]
Мені дуже вірш сподобався. І навіть оця гра слів (значень) до душі. Бо мати неньку - це таки мати все! І це справді розумієш (буває так частенько, на жаль) із запізненням. Я б хотіла почути від власного сина такі глибокі, ніжні і чесні слова...
Вітаю Вас, Віталію. І дякую Вам за цей вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 14:08:54 ]
Ой-ой-ой, какие страсти.
Мать, между прочим, была и у Гитлера, или, например, у вашего Чикатило. Это им помешало стать тем, кем они стали? Нет. Вот такая игра слов и такие реалии.
Или не было матерей у осужденных, вышедших на волю или оставшихся на вольном поселении, которыми кишмя кишит Сибирь?
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 20:48:52 ]
А до чого, перепрошую, тут Гітлер і Чикатило?
Мені здалося, що вірш про почуття дитини до матері, а не про виховну роль матері у формуванні громадянина). Або я чогось не зрозуміла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 13:26:36 ]
Мої Новорічні вітання!
Згоден з шановним Олексієм ІІІ.
Є прості Слова-МАМА,
МАМІ, МАМО!
Творчіх успіхів Вам, шановний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 14:32:03 ]
у 4-му рядку чи всі літери в ладу?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 14:56:05 ]
Всесвіт, якщо не помиляюсь, чоловічого роду? У такому разі "Мати - Всесвіт" мені нагадує про Арнольда Шварцнегера в його ролі про вагітного тата.
Хотя "Мать - Вселенная" звучить абсолютно нормально.
А назва "Мати - все" взагалі звучить неоднозначно, згодна з Потапієм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-05 16:44:06 ]
Я лише висловила свої почуття, які виникли від прочитання вірша... Про Гітлера, Чикотило і т.д. я й не подумала. Чомусь, читаючи, я думала про свою маму. І мені було тепло на душі... А щодо чоловічого роду... Душа - це всесвіт, людина - всесвіт. І це начебто нормально сприймається, хоч і є невідповіднсть родів. Але це лише мої суб'єктивні роздуми...
Всім бажаю успіхів у новому році і Світлого Різдва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 20:45:29 ]
Дуже гарно.
Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 22:03:00 ]
Дякую, Юрій.