ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Із Марини Цвєтаєвої,
Образ твору Як добре, що вам болістю не я,
Як добре, що недужаю не вами,
І що ніколи втяжена земля
Не відпливе під нашими ногами.
І до вподоби у сназі смішній,
Розпущеній, не гратися словами,
І не палати в хвилі мовчазній
Заледве доторкнувшись рукавами.

Подобається й те, що при мені
Берете іншу ви в обіймів збрую,
Що не пекельні мечете огні
За те ж, п'янке, що я не вас цілую.
І ласку імені мого, мій ніжний, не
Пригадуєте днем і ніччю всує...
Що у церковній тиші над земне
не зазвучить над нами: алілуя!

Спасибі вам од серця і руки
За те, що ви мене о так - без тями! -
Кохаєте: за ночі без жаги,
За самоту вечірніми часами,
За наші не-гуляння до рання́,
За сонце, не у нас над головами, -
За те, що смутком вам, о там, не я,
За те, що в смуті я, о там, не з вами!

* Марина Цвєтаєва *

* * *

Мне нравится, что вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не вами,
Что никогда тяжелый шар земной
Не уплывет под нашими ногами.
Мне нравится, что можно быть смешной -
Распущенной - и не играть словами,
И не краснеть удушливой волной,
Слегка соприкоснувшись рукавами.

Мне нравится еще, что вы при мне
Спокойно обнимаете другую,
Не прочите мне в адовом огне
Гореть за то, что я не вас целую.
Что имя нежное мое, мой нежный, не
Упоминаете ни днем, ни ночью - всуе...
Что никогда в церковной тишине
Не пропоют над нами: аллилуйя!

Спасибо вам и сердцем и рукой
За то, что вы меня - не зная сами! -
Так любите: за мой ночной покой,
За редкость встреч закатными часами,
За наши не-гулянья под луной,
За солнце, не у нас над головами, -
За то, что вы больны - увы! - не мной,
За то, что я больна - увы! - не вами!

3 мая 1915г.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 19:34:49
Переглядів сторінки твору 12821
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.389 / 5.5  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 5.384 / 5.5  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.26 19:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 19:45:07 ]
На очі сьогодні потрапили численні переклади наших, ПМ-авторів, тож вирішив і собі розділити з ними відповідальність. :)

Перепрошую в шанувальників творчості Марини Цвєтаєвої за таке нахабство, як ненавмисну легку тінь іронії щодо дійства на дальному плані. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 19:55:39 ]
Я так і знала )
Зараз почитаю прискіпливіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 19:56:40 ]
В первом ощущаются поповские замашки.
Очень удачно. Это же, я как понял, умышленно.
"Благостно", например, а вот еще - "всуе".
"Палаты" - вообще просто здорово. Хотя, как мне кажется, замашки не совсем поповские, но какие-то есть.
Хотя и в оригинале они есть, но в переводе они выражены более явственно. Слова и образы, стало быть, достигли цели или даже некоего апофеоза.
А затем лирика земной любви взяла свое.
Великолепно.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 19:59:31 ]
"В первом" - т.е., в переводе.
Я думал, что будет два перевода, ибо стихотворения знакомые.
Но это мне так кажется.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 10:41:54 ]
Дякую за зауваги. Так, ви праві, в українській традиції, підмічені вами "благосно" і "всує", містять у собі більш чіткий релігійний відтінок. Зрештою, над цим усім звучить потужне "алілуя", що ніби втримує на прийнятній межі.
Утім, вельми можливо, що підмічена вами "попівщина" була саме тим, чим в основному дихало оточення за юності Марини Цвєтаєвої, і від чого вона відходила до "яскраво модерністського" (як на той час, і для того оточення) "тяжелый шар земной"? У цьому сенсі теж проглядає ота іронія у використанні "благосно" і "всує", та, зрештою, далі видно буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:23:27 ]
Признаюся, самій вже хотілося перекласти, але тепер навіть не знаю )
Перш за все - дякую, що зберегли особистість ЛГ і автора (тобто, дух). Щодо "букви" є кілька думок.
1) чому "нездужаю", а не "недужаю"?
2) "І до вподоби, як ви при мені" - "Подобається, як ви при мені"
3) "зичите" - не той "поворот". Виходить, що у нього є свій запас "пекельного вогня", який він "зичить" їй )
4) "вночі" - наголос?
5) "о(,) так" - так яскравіше, нмд;
6) "не-гуляння" (з дефысом);
7) "За сонце, не у нас над головами" - без коми;
8) "За те, що смутком вам, на жаль, не я,
За те, що в смуті я, на жаль, не з вами!"

Окрема дяка за рядок "Спасибі вам од серця і руки".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:25:06 ]
За цей рядок можна навыть вибачити Вам іронію у вигляді "збруї цілунків" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:33:25 ]
Або так закінчення:
"За те, що смуток ваш, на жаль, не я,
За те, що в смуті я, на жаль, не з вами".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 10:20:43 ]
Дякую за увагу, Мріє, дещо виправив, над дечим думаю, потрібен час на цілісне відчуття.
"Зичите" - тут якраз ніби і пробивається ось та іронія, яка в оригіналі чітко не помітна, може щось ще підшукаю на кшталт "мечете"...
"За сонце, не у нас над головами" - тут ніби, в одному із розумінь, відсутнє "що" після "сонце". Так само, схоже і в оригіналі...

"І до вподоби, як ви при мені
На іншу ладите цілунків збрую" певно таки є сенс змінити
на щось таке
"Подобається ще, як при мені
Ви іншу вабите в цілунків збрую...", хоча "збруя", сама по собі, уже іронія...

Напевно правильніше і "За самоту з вечірніми часами" і ще є купа дрібниць...

"На жаль" - вимагало би, зрештою, іншої побудови двох останніх рядків - напевно з "печаллю". Себто "ви" - "уви", ледь не найголовніше. Утім, якщо спробувати пройти думкою трохи далі - углиб "уви", то можна дійти до інших образів з ряду "уви". Зрозуміло, що вони вийшли в мене трохи із півтоном чоловічої іронії, як і в деяких інших моментах. Тому таки не осмілююся на однозначність трактування "переклад", наразі "Із Марини Цвєтаєвої"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 11:35:44 ]
сонце не у нас над головами - це просто інверсія, я бачила інші варіанти оригіналу - там немає коми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 21:03:00 ]
Сподобалось. Як на мене, переклад максимально наближений до ориґіналу, водночас наділений особливим звучанням, завдяки вдало підібраними автором словами. Майстерно, милозвучно, красиво.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 21:11:45 ]
Є, правда, легкий сумнів до слів "о, там" в останній строфі, може "о, ні"? Чи ті слова мають якесь завуальоване значення?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:08:38 ]
Дякую, Адель. Так, як на мене, мають певне значення.
Попри ненавмисну іронію, що швидше викликана розбіжностями цивілізацій - початок 20 ст. і сьогодення - "там" ніби стосується отого "уви" в контексті оцих майданчиків дійства "за ночі без жаги,
За самоту вечірніми часами,
За наші не-гуляння до рання́,
За сонце, не у нас над головами..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 11:36:47 ]
виходячи з цих міркувань, "отам" (в сенсі "там") мало б писатися разом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:46:01 ]
Тут ще йдеться про емоцію, що відрізняє "отам" від "о там", хоча емоція "о, там" виглядала би трохи надмірною?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 12:14:20 ]
лабіринти ваших емоцій небезпечні для слабих жінок )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 00:05:17 ]
Як на мене, не "легка тінь іронії щодо дійства", а іронія виходить із тіні :)) А як інтерпретувати "о так" і "о там"??
-Отак?
-О, так...
-Отам?
-О, там...
Під дзвін збруї цілунків, звісно :))
А взагалі враження позитивне. "Спасибі вам од серця і руки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:30:03 ]
Це теж присутнє, о Світлано. Та й коли чоловік трактує суто жіноче бачення, завжди виникають моменти для подивування. А в цілому є ще громіздкі нашарування відкритості-досяжності будь-яких бачень-помислів, що сильно відрізняє епохи. Але якщо свідомо обмежувати можливі розширення усіх доступних естетиці сучасного читача бачень надто вихолощеними образами-словами (для штучного формування допустимих рамок саме тої епохи), то виникають непереборні протиріччя художнього плану?

Словом "іронія" ця, як на мене, швидше стосується (якщо розглядати все в ідеалі, не зауважуючи ступінь невміння "перекладача") нашої нинішньої етики-естетики сприйняття, хоча і трохи вивертає розуміння оригіналу з належної часам написання вірша форми модерністського бачення (що вже теж нині давно не виглядає модернізмом, а лише продовженням, розвитком певної художньої традиції) у нинішню "постмодерністську" сферу, принаймні мого, сприйняття.
Дякую!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 11:37:59 ]
От тільки допусти чоловіків перекладати поезію жінок... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:48:19 ]
Так, Мріє, це серйозна проблема. Але для чоловіцтва в цілому інколи важливо й так, на пальцях, порозумітися з вищим світом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 12:25:00 ]
Чи означає це, що і жінки, перекладаючи поезію чоловіків, мають робити це через фільтр власних уявлень про світ чоловіцтва? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-13 18:30:31 ]
Думаю, що так, можливо цим і цінні в ідеалі переклади, вони певним чином довершують, чи повинні були би довершувати розпочате оригіналом. Себто не примножувати печалі, а гармонізувати ситуацію впливу поетичного артефакту - наприклад в трохи іншому культурному середовищі, в тому числі і чоловічому. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 13:12:20 ]
З задоволенням прочитала переклад (вже кілька раз)і коментарі-зауваження, вони для мене дещо прояснили. Ота легка іронія, що першого разу мені видалася іронією щодо ЛГ - жінки,тепер звучить мені по-іншому. Дякую. Але таке питання в якому ж тоді контексті стилів (з огляду на вашу оригінальну про них публікацію) Ви бачите свій переклад?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-13 18:11:33 ]
Дуже цікаве питання ви поставили, Оленко. Мушу сказати, що зараз усе на межі, і від декількох змінених у майбутньому слів напрямок може змінитися. Але можемо трохи "потеоретизувати".
Якщо розглядати "модернізм" суто як креативну чи не надто креативну спробу заперечення "для вдосконалення" чи просто задля змін у важливій для автора області тої чи тої класичної течії, то колись той вплив стає для області, а то і для самої модерованої течії, системотворчим.

Чесно не знаю, що там говорили і говорять про Марину Цвєтаєву інші, але, в основному, улюблена область перебування авторки, як на мене, експресіонізм, і така область присутня ледь не в кожній художній течії.
З іншого боку не так вже багато систем передачі-сприйняття інформації - фактично дві - символічна (містерійна) і логічно-понятійна. А ще є ті чи ті сукупності традиційних світоглядів, одні з них проголошують, що неможливе ні сприйняття, ні творчість без урахування світу небесного, а іншим ніби достатньо лише земного, але останні обманюють чи обманюються більше, бо реально використовують значно більше, аніж народжене на землі.
Ось і вся, здається, теорія, далі лише практика і технічні сторони творості.

Що стосується цього вірша Марини Цвєтаєвої, то теоретично, перекладач, напевно єдиний, хто після стількох років має можливість доторкнутися до оригіналу, і дати йому певне тлумачення і вирішення в сучасних умовах.
Як я і казав про те раніше, я спробував підійти методом постмодернізму (для тої течії, якій належить вірш).
Бо постмодернізм (не "постмодерн") у правдивому вигляді вдало довирішує і закриває (принаймні мав би) проблеми підняті "модернізмом" у тій чи тій течії, фактично рухаючи її далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 13:25:35 ]
Незважаючи на те, що мене було недавно "розбито в пух і прах", осмілюся все ж заявити, що кожен переклад відбувається через призму власного світовідчуття та сприймання оригіналу, хоч би як не намагарся перекладач абстрагуватися від твору. Отож і різні твори в перекладі (талановиті і не дуже) мають право на існування. Мабуть, і моя спроба зіграла позитивну роль, хоча б провокативного характеру: з'явилися інші версії. Не мені судити, але мені подобається. Чекала ширшого коментаря від Мрії Поета, але вона обмежилася фразою, яка абсолютно ні про що не свідчить. Моя думка: твір вдалий, хоча деякі словосполучення викликають напруження, заважкі для читання і сприймання (хоча хто скаже, що стиль оригіналу простий, і що перекласти його просто?!) В останній фраз, думаю, звучало б краще: не "о там", а "на жаль" (що відповідатиме тексту оригіналу) Вітаю! Бажаю успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 13:29:11 ]
"Чекала ширшого коментаря від Мрії Поета, але вона обмежилася фразою, яка абсолютно ні про що не свідчить" - Олено, якби ви опустили очі трохи нижче першого коментаря, побачили б те, чого чекали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-13 21:33:18 ]
Дякую за щедрі аванси, пані Олено, наш процес невпинний, і, сподіваюся, ми кожен знайдемо те, що шукаємо. Не ображайтеся, якщо я ненароком вас закритикував, кожна спроба, насправді, важлива, принаймні, для ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-13 14:44:41 ]
Є речі, котрі примушують мене затамувати подих. До них відноситься і цей вірш Цвєтаєвої. Переклад завжди є уже чимось іншим. Оригінал є квінтесенцією ніжності і любові на межі кохання, тому, визнаючи вашу, пане Володимире, майстерність наближення до оригіналу, не можу не протестувати проти «збруї».


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-13 17:39:38 ]
Згоден, над цим ще працюю. :)

Насправді не важко дати замінник "збруї" важко відмовитись від основного акцента на "цілую"

На кшталт:

Подобається ще, як при мені
Ви іншу ніжите обіймів грою,
А не пекельні мечете огні,
Що це не вас цілую я з жагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-13 19:40:20 ]
Ні-ні, від "цілую" не можна відмовлятися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-13 19:50:52 ]
Зате як корелюється
"Ви іншу ніжите обіймів грою" із "ласку імені мого, мій ніжний, не" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-13 19:57:52 ]
так, красиво. але жаль того акценту (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-13 21:30:22 ]
Тоді додамо нових акцентів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-13 21:41:14 ]
О, так - "За те ж саме - що я не вас цілую." - це саме той акцент )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-13 21:45:18 ]
Ще трішечки колективної роботи - і комусь доведеться прибирати назад свою п'ятірку з половинкою, щоб вивільнити місце для більшої :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-13 22:05:22 ]
Цей ефект ще К.Маркс, здається, вирахував. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-13 22:05:31 ]
Ще додивилась )
А навіщо ж ніжністю жертвувати було?
"І ніжність імені мого, мій ніжний, не"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-14 18:55:01 ]
Не знаю, Мріє, тут ось клятий постмодернізм змушує експериментувати з трактуваннями, і жіночою уявою... Потрібен, словом, час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
о о (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 00:21:17 ]
Дуже люблю поезію Цвєтаєвої, і цей-один з моїх улюблених віршів. Як на мене, переклад Вам вдався. Думаю, у перекладі поезії важлива не стільки точність, скільки відображення настрою та основних рис оригіналу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 00:27:29 ]
Можливо вдався, а може й ні :)
Перекладаючи, ми, схоже, вчимося давати собі раду із рідною мовою так, як давали собі раду Автори оригіналів. Дечому я навчився у М.Ц., це точно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 00:36:54 ]
Коли уже награємось словами,
коли уже вагітна - не земля.
Як добре, що вам болістю не я,
як добре, що недужаю не вами... :)