ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Василина Іванина
2024.07.20 19:58
Кілер примружено цілився,
Місто байдуже дивилося,
Хмара спокійно пливла...
Жінка всміхнулась, вітаючись,
Смерть заплющила очі -
Куля втекла з траєкторії,
Дзенькнула в стовбур кленовий...
... Хмара спокійно пливла.

Ігор Шоха
2024.07.20 19:48
Поліцію поставили на вуха.
Є дані – кілер не без голови:
немає ані слуху, ані духу,
то й визирають вуха із москви.

Фатальне не буває випадково.
Її немає і не буде знов,
бо убивали українську мову,

Артур Курдіновський
2024.07.20 15:44
Ф-арисеї! Радійте та смійтесь! Вона вже нічого не
скаже!
А- в садочках дитячих не буде Марічок, затопчуть їх
маші!
Р-озчиняється в місті вечірньому серед байдужості
постріл.
І- не знайдемо винних, бо вбивство - проблема не
надто вже й гостра.

Микола Соболь
2024.07.20 14:57
Євшан-зілля кину у казан.
Хай розбудить пам'ять про минуле.
Братчики, чи зовсім ми поснули?
А чи душі оповив туман?
Ніч мовчить. Довкола степ та степ.
Аж солодить гіркота полину.
Спогадом до матінки полину
у село, яким іде вертеп,

Козак Дума
2024.07.20 12:26
Іще один забрали камінець
з фундаменту держави Україна!
Терновий уготовано вінець…
Але чому не в траурі країна?

Втомились виглядати і чекать?.
Хто хліба кусень, ну а хто видовищ…
На фронті добивають вірну рать,

Володимир Каразуб
2024.07.20 11:24
Холодна чаша тіні вихлюпується до ніг
На розі Спекотного закапелка червня і вузького двору будинку,
І блакитний денний метелик тріпоче поряд
Наче легкий подих вітру оживив його крила
На сукні дівчини і залицяється тепер із примхливою насмішкою
Витію

Микола Дудар
2024.07.20 10:08
Атака за атакою атак…
Гвалтує нас знайомий Гвалтівник
Давайте вже зізнаємось, відтак
Ретельно переглянем довідник:
Кроїли нас звіринці… так чи ні?
Де висновки озвучені і ким?
Маєточки і надр відбивні…
Просрали, безумовно, вкотре Крим…

Надія Тарасюк
2024.07.20 09:13
Білий березень - сиві скроні,
попід руки - липнева мить...
Пишне літо зеленокронить.
І у ліліях гомонить.
Пахне вечір дрібненьким сіном,
горне досвітки до чола.
На крислату гутірку сіла
свідка птаха, - своя-своя.

Віктор Кучерук
2024.07.20 06:03
В мужності кується перемога,
В стійкості гартуються бійці, –
Падаючи часом од тривоги
Й зводячись, відшукуючи ціль.
Полум’я єднає землю й висі
Тут, де зайда близько підійшов, –
Головне – самому вберегтися
І чужинця знищити будь-що.

Артур Курдіновський
2024.07.20 04:44
Хотілося сьогодні написати
Чимало добрих і відвертих слів.
А все одно їх буде малувато
У порівнянні з тим, що Він створив.

Його рядки - симфонія! Соната!
Співець кохання, світлих почуттів...
По ворогу потужно б'є з гармати,

Надія Тарасюк
2024.07.19 18:45
Чекаєм світла,
вірим в Перемогу.
Спішать вітри
із Виріїв-політь.
Мелодій літа
стомлена дорога
побіля двору
скрадливо стоїть.

Козак Дума
2024.07.19 18:39
Ідуть, на жаль, найкращі із людей,
безжально розчиняючись у часі,
не втіливши і дещиці ідей –
звільняють чільне місце… біомасі.

У мороці не віднайти ключі,
зірвати ланцюги на брамі пустки.
В нестямі хтось приречено харчить,

Марія Дем'янюк
2024.07.19 15:57
Я - маленьке зайченятко.
Біля мене зайчик-татко.
Він дає мені морквинку,
Я ж дивлюся на хмаринку.
В небі кращої немає,
Бо хмаринкин тато дбає,
Щоби донечка-хмаринка
Не журилась ні хвилинки,

Іван Потьомкін
2024.07.19 15:45
Естетом був імператор Адріан. Не міг намилуватись красою Антіноя. Шість років поспіль мав його при собі. Куди б не їхав, Антіной був поруч. І треба ж так: невідь з якої причини юнак не вирнув з Нілу. Сумував імператор і наказав обожнити коханця. Влашт

Сергій Губерначук
2024.07.19 14:35
Бездоганна усмішка
має буть у мене.
Я повинен з криком
вибігать на сцену.

Я мушу бути завжди
у найкращій формі.
Піжонів дивувати,

Олена Побийголод
2024.07.19 10:54
Із Юза Алешковського

Із колимського білого аду
йшли ми в зону крізь віхоли дим.
Я помітив недопалок з колом помади
і рвонувся зі строю за ним.

Баб не бачив я років чотири,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Побажай – і я воскресну

Здивуй мене! Скажи, що ти воскрес!
Що завтра ми сидітимемо разом у кав'ярні
Що питимемо каву тет-а-тет
І всі наші слова не будуть більш останні.

Олена Мос

Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Не дивуйся, що доводить до такого суміш ця.
Ти бажання пробудила
Відшукать твою G-точку,
Щоб провести з неї промінь у Блаженство без кінця.

Ти божествена на фото.
Разом, безумовно, сюр ми.
Та нехай, бо споконвіку ти призначена мені.
Я за тебе хоч у воду,
Хоч в багаття, хоч скрізь сурми.
Я в коханні – як на голці; на тобі – як на війні.
Мружать очі світлофори.
Плачуть Музи, наче вдови.
Облизнулось потойбіччя, як на ласий коровай.
Я тобою надто хворий.
То з рядків твоїх чудових
Мавзолей збудуй, кохана, і мене там поховай.

Ти – вінець творіння, мила!
Я - суцільні атавізми.
Збожеволів через тебе – ось така є моя суть.
Що за сила б це змінила?
То і в рай навряд чи візьмуть,
Та і з пекла 100%, що чорти мене турнуть
Ти – довершена еліта.
Я – нічних провулків хресник.
Ти у всьому бездоганна, я – сумнівний персонаж.
Та на нас чекає літо.
Побажай – і я воскресну.
Бо любов на все спроможна. Це знаменник спільний наш.

Контекст : Поезія Олени Мос. Скажи, що ти воскрес


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-27 08:53:18
Переглядів сторінки твору 201
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.659 / 5.5  (4.744 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.625 / 5.5  (4.709 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.06.08 00:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Горова (Л.П./М.К.) [ 2024-04-27 11:03:31 ]
Дуже цікава будова твору, бездоганні рими, ритм і розмір. Чого не скажеш про епіграф.
Єдине- ось така є мОя суть. Я б переставила слова, щоб вирівняти наголошення.
Щодо почуттів Вашого ЛГ-
якщо віртуальні відносини породжують такі вірші, то це чудово! Натхнення Вам і нових яскравих емоцій!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-27 12:51:52 ]
Дякую Вам дуже, пані Лесю, за добрі слова щодо мого опусу!
І за слушне зауваження… Це все моя любов до співів) От і це писав і слухав пані Дзеньків – па'мятаєте, «моє серце буде тільки твоїм»? То для мене і наголос такий вже наче й легітимний) Хоча, звичайно, маєте рацію – думатиму, як би оптимальним чином позбутися цього моменту.

Щодо епіграфу – я не такий суворий, знаєте, мені подобається творчість пані Олени дуже – її ідеї, її образність тощо. А щодо форми – це діло наживне. Пам'ятаю себе кілька років тому)) Мені страшно уявити, що б Ви, пані Лесю, сказали, якби побачили тую мою мазню (це дуже м'яко я висловився)) Можете мені повірити – це було щось таке потворне, що мало б хто повірив, мабуть, що це та сама людина, що тепер чогось навчилась. Як Уайльд казав, святі не без минулого, грішні не без майбутнього… Щось подібне і в літературі. Були б ідеї та любов до цієї справи, а форма прийде – куди подінеться?

Знаєте, мені здається, що вірші можуть з'явитися з будь-чого) Навіть без особливого приводу. Але симпатія і ментальна співзвучність – неабиякий каталізатор. А де вони виникають – то вже діло восьме, особливо в сучасному високотехнологічному світі, де віртуальність легко переходить в реальність – і навпаки. Я знаю, про що пишу, бо колись давно, коли віршування мене ще не цікавило взагалі, я у корпоративному чаті свою першу дружину, тепер колишню, а тоді ще майбутню, зустрів) Отаке воно – двадцять перше століття!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-27 15:01:47 ]
Якщо коротко відповісти вашій читачці, яка вже не вперше накидається особисто на мої рядки, не розумію що саме їй не подобається?!
Вміти писати по шаблону, ще не означає бути людиною. Мене шаблони ніколи не цікавили! І якби я хотіла писати по ним, то писала б. Але мабуть через ось таких коментаторок ще раз переконалась, що не хочу!!!! А пані, доведеться змиритись з індивідуальністю інших.
Бо є або світло, любов до людей, до поезії, до світу, є вчителі, які вчать ... а є - отрута.
А отруту треба випльовувати там, де ніхто не бачить.

Авторе, вам дякую за те, що робите!
Бажаю вам Світити надалі !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-27 15:55:24 ]
Дуже щасливий Вас бачити, пані Олено!
Я Вас благаю - побережіть себе, не потрібно сердитися! Повірте мені - це все того не варте! Ви, звичано, моїх порад не потребуєте, тому не з порадою лізу, а констатую факт: Ви дівчина дуже гарна, розумна, освічена... Не банальні ж Ви 10 баксів, аби всім подобатися?) Як на мене, Ви - неабияка коштовність!
Як Христос казав: "багато осель у домі Отця мого". Така і поезія - тут є місце для всіх. І не так вже обов'язково відповідати класичним взірцям. Принаймні, я так вважаю. Особисто я Вашу поезію люблю, доки живий-здоровий - читатиму з величезним задоволенням, а якщо не виженете, і відповідатиму. Думаю, я не найгірший шанувальник)
А так, знаєте, почитали б Ви те, що на мою адресу писалося багато разів! Але мене це лише стимулювало, то повірте - не варто сердитися! Хто любить Ваші вірші, і надалі любитиме, хай би що. А може, ще й сильніше!

Сподіваюсь, що Вам краще!
І бажаю цілковитого одужання! Дуже хвилююсь за Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Горова (Л.П./М.К.) [ 2024-04-28 22:03:15 ]
Шановна пані, як аж ніяк не хотіла Вас образити, і взагалі не пам'ятаю, де я з Вами спілкувалася.
І отрута - то не з моєї шафки, я такого не зберігаю і не продукую.
У Вас дуже гарна образність. Але є римовані твори, а є верлібри. Можна вибрати, що до вподоби.
І шаблони не ми з Вами придумували, якщо існуючі правила Ви так називаєте. Творіть, як забажає душа. Якщо Ваша творчість надихає на такі вірші, які пише Ілахім, то і я Вам за неї вдячна. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-29 07:36:42 ]
Ну і слава Богу, якщо непорозуміння минулося.
Нехай панують мир і злагода, ми їх усі потребуємо, а тут взагалі таке місце, де нам сам Бог велів ставитися одне до одного як до того, кого Він теж наділив Його іскрою) Всі ми люди дорослі і самодостатні, у всіх нас смак і почерк сформувався – і вони зумовлені всім життям, всім досвідом, самою душею. І тому поезія людини заслуговує пошани – верлібр це або силаботоніка; і це прекрасно, що всі різні, що хтось шукає нові форми, а хтось доводить, що у поезії можливо і нове вино зберегти у бурдюках класичних форм, так би мовити. Але всі ми демонструємо необмежені можливості нашого слова і невичерпність багатства нашої мови…
Страшно, коли все шаблонне, та ще й згори нав'язане, як у якомусь совку, хай би йому грець – не хочеться і згадувати таке у святі дні. А у нас тут просто маяковська мрія: всі чудові і різні, на будь-який смак.

Ну а вдячність пані Олені за натхнення не висловити я поготів не можу. Її творчість первісна – моя вторинна; вона – Сонце, я – Місяць… То захоплююся і дякую від усього серця – я багато чого зрозумів про поезію завдяки її чудовим творам!!!