ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 2)
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
***
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
Спокою Серце Сниться --- українська блюзова балада
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Крик
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
Мелодія морська
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
Перевтілення
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
* * *
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
* 98 *
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Нетривіальні думки 8
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 1)
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Давні тріолети
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Похід короля Жигмонта ІІІ на Смоленськ в 1609-1611 роках
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Посткавафісне. Перехрестя
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Хапни Собі Відтяг! (The Rolling Stones)
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов"
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Побажай – і я воскресну

Здивуй мене! Скажи, що ти воскрес!
Що завтра ми сидітимемо разом у кав'ярні
Що питимемо каву тет-а-тет
І всі наші слова не будуть більш останні.

Олена Мос

Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Не дивуйся, що доводить до такого суміш ця.
Ти бажання пробудила
Відшукать твою G-точку,
Щоб провести з неї промінь у Блаженство без кінця.

Ти божествена на фото.
Разом, безумовно, сюр ми.
Та нехай, бо споконвіку ти призначена мені.
Я за тебе хоч у воду,
Хоч в багаття, хоч скрізь сурми.
Я в коханні – як на голці; на тобі – як на війні.
Мружать очі світлофори.
Плачуть Музи, наче вдови.
Облизнулось потойбіччя, як на ласий коровай.
Я тобою надто хворий.
То з рядків твоїх чудових
Мавзолей збудуй, кохана, і мене там поховай.

Ти – вінець творіння, мила!
Я - суцільні атавізми.
Збожеволів через тебе – ось така є моя суть.
Що за сила б це змінила?
То і в рай навряд чи візьмуть,
Та і з пекла 100%, що чорти мене турнуть
Ти – довершена еліта.
Я – нічних провулків хресник.
Ти у всьому бездоганна, я – сумнівний персонаж.
Та на нас чекає літо.
Побажай – і я воскресну.
Бо любов на все спроможна. Це знаменник спільний наш.

Контекст : Поезія Олени Мос. Скажи, що ти воскрес


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-04-27 08:53:18
Переглядів сторінки твору 653
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.694 / 5.5  (4.803 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.644 / 5.5  (4.762 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В Горова Леся (Л.П./М.К.) [ 2024-04-27 11:03:31 ]
Дуже цікава будова твору, бездоганні рими, ритм і розмір. Чого не скажеш про епіграф.
Єдине- ось така є мОя суть. Я б переставила слова, щоб вирівняти наголошення.
Щодо почуттів Вашого ЛГ-
якщо віртуальні відносини породжують такі вірші, то це чудово! Натхнення Вам і нових яскравих емоцій!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-27 12:51:52 ]
Дякую Вам дуже, пані Лесю, за добрі слова щодо мого опусу!
І за слушне зауваження… Це все моя любов до співів) От і це писав і слухав пані Дзеньків – па'мятаєте, «моє серце буде тільки твоїм»? То для мене і наголос такий вже наче й легітимний) Хоча, звичайно, маєте рацію – думатиму, як би оптимальним чином позбутися цього моменту.

Щодо епіграфу – я не такий суворий, знаєте, мені подобається творчість пані Олени дуже – її ідеї, її образність тощо. А щодо форми – це діло наживне. Пам'ятаю себе кілька років тому)) Мені страшно уявити, що б Ви, пані Лесю, сказали, якби побачили тую мою мазню (це дуже м'яко я висловився)) Можете мені повірити – це було щось таке потворне, що мало б хто повірив, мабуть, що це та сама людина, що тепер чогось навчилась. Як Уайльд казав, святі не без минулого, грішні не без майбутнього… Щось подібне і в літературі. Були б ідеї та любов до цієї справи, а форма прийде – куди подінеться?

Знаєте, мені здається, що вірші можуть з'явитися з будь-чого) Навіть без особливого приводу. Але симпатія і ментальна співзвучність – неабиякий каталізатор. А де вони виникають – то вже діло восьме, особливо в сучасному високотехнологічному світі, де віртуальність легко переходить в реальність – і навпаки. Я знаю, про що пишу, бо колись давно, коли віршування мене ще не цікавило взагалі, я у корпоративному чаті свою першу дружину, тепер колишню, а тоді ще майбутню, зустрів) Отаке воно – двадцять перше століття!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-27 15:01:47 ]
Якщо коротко відповісти вашій читачці, яка вже не вперше накидається особисто на мої рядки, не розумію що саме їй не подобається?!
Вміти писати по шаблону, ще не означає бути людиною. Мене шаблони ніколи не цікавили! І якби я хотіла писати по ним, то писала б. Але мабуть через ось таких коментаторок ще раз переконалась, що не хочу!!!! А пані, доведеться змиритись з індивідуальністю інших.
Бо є або світло, любов до людей, до поезії, до світу, є вчителі, які вчать ... а є - отрута.
А отруту треба випльовувати там, де ніхто не бачить.

Авторе, вам дякую за те, що робите!
Бажаю вам Світити надалі !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-27 15:55:24 ]
Дуже щасливий Вас бачити, пані Олено!
Я Вас благаю - побережіть себе, не потрібно сердитися! Повірте мені - це все того не варте! Ви, звичано, моїх порад не потребуєте, тому не з порадою лізу, а констатую факт: Ви дівчина дуже гарна, розумна, освічена... Не банальні ж Ви 10 баксів, аби всім подобатися?) Як на мене, Ви - неабияка коштовність!
Як Христос казав: "багато осель у домі Отця мого". Така і поезія - тут є місце для всіх. І не так вже обов'язково відповідати класичним взірцям. Принаймні, я так вважаю. Особисто я Вашу поезію люблю, доки живий-здоровий - читатиму з величезним задоволенням, а якщо не виженете, і відповідатиму. Думаю, я не найгірший шанувальник)
А так, знаєте, почитали б Ви те, що на мою адресу писалося багато разів! Але мене це лише стимулювало, то повірте - не варто сердитися! Хто любить Ваші вірші, і надалі любитиме, хай би що. А може, ще й сильніше!

Сподіваюсь, що Вам краще!
І бажаю цілковитого одужання! Дуже хвилююсь за Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В Горова Леся (Л.П./М.К.) [ 2024-04-28 22:03:15 ]
Шановна пані, як аж ніяк не хотіла Вас образити, і взагалі не пам'ятаю, де я з Вами спілкувалася.
І отрута - то не з моєї шафки, я такого не зберігаю і не продукую.
У Вас дуже гарна образність. Але є римовані твори, а є верлібри. Можна вибрати, що до вподоби.
І шаблони не ми з Вами придумували, якщо існуючі правила Ви так називаєте. Творіть, як забажає душа. Якщо Ваша творчість надихає на такі вірші, які пише Ілахім, то і я Вам за неї вдячна. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-29 07:36:42 ]
Ну і слава Богу, якщо непорозуміння минулося.
Нехай панують мир і злагода, ми їх усі потребуємо, а тут взагалі таке місце, де нам сам Бог велів ставитися одне до одного як до того, кого Він теж наділив Його іскрою) Всі ми люди дорослі і самодостатні, у всіх нас смак і почерк сформувався – і вони зумовлені всім життям, всім досвідом, самою душею. І тому поезія людини заслуговує пошани – верлібр це або силаботоніка; і це прекрасно, що всі різні, що хтось шукає нові форми, а хтось доводить, що у поезії можливо і нове вино зберегти у бурдюках класичних форм, так би мовити. Але всі ми демонструємо необмежені можливості нашого слова і невичерпність багатства нашої мови…
Страшно, коли все шаблонне, та ще й згори нав'язане, як у якомусь совку, хай би йому грець – не хочеться і згадувати таке у святі дні. А у нас тут просто маяковська мрія: всі чудові і різні, на будь-який смак.

Ну а вдячність пані Олені за натхнення не висловити я поготів не можу. Її творчість первісна – моя вторинна; вона – Сонце, я – Місяць… То захоплююся і дякую від усього серця – я багато чого зрозумів про поезію завдяки її чудовим творам!!!