А чому знову? Я й не гнівалася (на що б це мала гніватися?) Це Ви вибачте, якщо я Вас чимось образила. Якщо виною - коментар до попереднього вірша, то Ви можете його видалити. Обіцяю більше не втручатися у Ваш творчий процес. Але... Ви і Ваша творчість, особливо талант до іронізмів і експромтів - мені дуже симпатичні. Правда, не дуже розумію, чому ці посвяти призначені саме мені? І при нагоді запитаю - Ви свідомо пишете моє прізвище з помилкою, вкладаючи в це якийсь особливий зміст, чи це лише прикра одруківка?
Не сердьтеся, будь-ласка. З повагою

Зараз, шановний Анатолію, інша справа.Добре, що ми поважаємо один одного і вчимося.Так заповідав один із відомих людей... Дякую.
З повагою Володимир

Пристрасті - пристрастями, а вірш гарний. В кожному рядку згорнуті змісти і розсип образів...

Насправді ви, шановний Анатолію Сазанський, як на мене, глибоко не праві. Творець немає ні національної, ні расової ні належності, ні пріоритетів. Як немає і своїх рабів, бо, як Вищий Закон, діє, але не керує нічиєю волею. І нам зовсім не пристало розділяти дію Вищого Закону за нац.ознаками. І, тим більше, не мудро кожну хмарину в небі, чи тінь від чогось на землі, звати богом.
Та й проводити таку вже чітку найвищу лінію, скажімо, від Єдинобожжя Ехнатона через жерців, що навчали таїнству Мойсея, а відтак від Мойсея до Христа - не зовсім правильно. Бо ж зрозуміло, що на одній вервиці трохи зумисно (у наслідок ряду всехристиянських соборів) з'являються не безпосередні творіння Рук і Волі Найвищої, а ті чи ті події, явища, що отримали певне людське трактування, що аж ніяк не є непогрішимістю в найвищому розумінні. Та разом із тим, все те є таки поважними і глибокими традиціями, що не раз проявляли свою чудотворну силу.

З іншого боку, нічого у цьому світі немає окремого, все цілісно, і нічого, схоже, і не належить людству, тим більше націям, окрім любові до тієї землі, на яку вони призвані, чи не так?

Те, що у поширених релігіях є купа погрішимих моментів, не значить, що вони деструктивні. Певно що чимало дверей залишено для нас, але в них точно не пройти із ненавистю до ближніх.
То ж прошу вас, пане Анатолію, втримуйте себе від сумнівних дій - діліться з нами красою своїх віршів, які говорять про вас зовсім інше, аніж коментарі, в яких ви чомусь інколи перебуваєте не на рівні своєї поетичної гідності.

Дуже сподобалось. У Вас народність , якась є, просто чудово! Образи дуже красиво:"Вагітний день у грубім ковпаку ","ЇЇ цілунки - чорні нагідки.." - дивні образи!Творіть і будте коханими.

Ваші епітети і художні деталі в цьому вірші вражають! Гарно.