Дуже гарно. а я думаю, що матріархат нам не потрібен. коли треба - чоловіків можна брати коханням, а в усіх інших випадках приємно залишатися жінкою: без зобов"язань і зі своїми чортиками. це ж приємно))))
мені здається, що Ви забули лапки для слова "ні". чи це так задумано?

Супер! Гарно, оригінально, яскраво, по-жіночому...
Але кілька редакторських правок могли б мати місце, починаючи з п"ятого рядка:
світ у їжі і сексі аби ти не схибив до часу
все вирішує жінка
ти без прав і свобод і дурниць
ми з тобою печерні достоту такі папуаси
жодних "ні" не існує і жодних "тихенько і цить"
де той час - сокровенна історія світу?
о печерна любов! у панельних будинках не так
ти завжди у шкарпетках футболці
і навіть зі світлом
це вже патріархат
і на запах і навіть на смак

ці незначні правки необхідні, бо інакше виходить, що все вирішує жінка без прав... А ти ж маєш на увазі, що у ті часи таким був чоловік. Хіба ні?

особливо растєкаться мислію по дрєву не буду, напишу просто: мені вірш сподобався :)

Ой, супер! :))

Маю сумнів щодо "печерні папуаси", чомусь мені здається що ці два слова якось сперечаються одне з одним. А може, лише "папуаси" - трохи з іншої опери... А печерна любов - це щось! Тема обіграна класно, Софійко.

Це сучасність, не третє століття до нашої ери,
То ж футболку зніми і шкарпетки, є в крані вода...
Відірвися від компу, сидиш там, неначе в печері,
Мій художнику слова, поете, я ще молода!

Подаруй мені казку, любов, чи хоч секс, в цьому світі
Нині патріархат - ти читаєш щоночі вірші.
Я ж бо самка твоя, зараз кажуть "дружина", а жити
У панельній квартирі мені уже не до душі

Із таким динозавром. Піду і знайду попуаса,
Що йому до книжок і до світла, у нього бамбук
Є міцний для хатини, з ліани постіль і матраси
Буде матріархат, буду жити спокійно, без мук.