А мені здається, що, навпаки, діоксин не всім українцям пошкодив, а одному. І він замість того, щоб вивести з дому неволі народ, призвів його до ще тяжчого рабства...Не гнівайтеся, це моє суб"єктивне. Дякую.

мені здається, що українці самі заганяють себе у рабство, бо ми багато на що і на кого звертаємо увагу, а це - полон від чужих стереотипно-суб"єктивних вражень.)))))))))

А що? Є всі підстави так діяти, адже у всьому вони бачать тільки: "Робіть що хочете, бо вам за те нічого не буде".

А мені здається, що всі тут мають певну рацію. І правильно поставив питання п.Ігор і чи можемо ми у цих умовах робити, що хочемо, чи мусимо якось діти, якщо й не дуже хочеться.

По-перше, як на мене, сама публікація далека від досконалості, і не може тому служити якоюсь ланкою для конструктивної розмови.
По-друге, розмір і якість зажди мали значення. Нам усім потрібно вирости, аби для початку навчитися осмислювати дорослі завдання. На цьому сайті, в основному, відслідковуються процеси визрівання особистостей із огляду на певні вербальні інструменти, як то поезія, частково проза.
Смію сподіватися на те, що коли зрілих особистостей стане значно більше, в тому числі і завдяки нашій тутешній "самопомочі", то зі всіма проблемами ми даватимемо собі раду значно краще...

Про що це я так довго говорив? Про те, що у жодному випадку не потрібно "мусити якось діяти" - спершу навчитися дослухатися до тих слів, які кажуть нашій постсоціалістичній спільноті особистості, на кшталт, Мирослава Поповича чи Архієпископа і кардинала Любомира Гузара...
І зростати в потрібному напрямку...