Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.03
14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
2026.07.03
12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
2026.07.03
11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
2026.07.03
10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
2026.07.03
06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
2026.07.03
05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА
Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,
2026.07.02
19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
2026.07.02
18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
2026.07.02
16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
2026.07.02
13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
2026.07.02
10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
2026.07.02
05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
2026.07.02
05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ
Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т
2026.07.02
04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
2026.07.01
20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
2026.07.01
19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Насипаний (1967) /
Проза
ЩО ТУТ ДИВУВАТИСЬ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЩО ТУТ ДИВУВАТИСЬ
( гумореска)
Спробуй собі когось нормального знайти. Та нереально. Або алкаш, або доходяга, або тупий, як валянок. Мені вчора Галка про свого Андрюшу таку хохму розказала, що впасти, не встати. Вона йому каже: - Йдем до мене додому на каву. – Ну, йдем. –Я - каже – в магазин зайду, куплю щось до кави. А ти, Андрюша, зайди в аптеку і купи те, що треба. - А що треба? – Ну щось таке, що нам обом потім може пригодитися. І що ти думаєш. Він пішов і купив градусник. Ну і кадр.
А мій сусід недавно взагалі вчудив. Його жінка на ринок послала. Список дала, гроші дала. А вже на порозі каже: памперси ще купи малому на вагу три кілограми. Той все купив крім памперсів. Каже, памперси на вагу не продають. Тільки поштучно. Ну і кадр.
Що тут дивуватись. Он на минулому тижні до мене в магазин заходить одне чудо. Дядько як дядько. Став перед вітриною з трусами. Мнеться. Щось думає. – Мені труси треба на букву « ес ». Ну ясно, кажу, еска так еска. А які труси? Він мені знову те саме - труси на букву « ес ». Кажу, уточніть які. А він те саме повторює. І так хвилин п’ять. Я йому десять пар виложила. А він сміється: - То не мені, а жінці. Треба такі на шнурочках, з бантиком. Стрінги.
Ірка зі сміху давиться, а я мовчу. Кадр.
Один дядько тілесні колготи хвилин десять вибирав. То не те, а це не таке. Знайшли. Думає брати 20 ден чи 40 ден. Каже, на 20 днів мало, дайте ті 40 ден, що на 40 днів. Ірка живота дере від сміху, а я в шоці.
А один зайшов, хоче бюстгальтер жінці в подарунок. Розміру не знає. Але вона, каже,така десь, як я. У нас обох зріст - метр шістдесят із хвостиком. У мене, правда, хвостик трохи більше. Показати? От приколіст. -Та нам об’єм бюста треба знати. Хоч приблизно. – А що приблизно. Я точно скажу. Ну, один кулак, то мало. Значить, десь на півтора мого кулака. Ми аж випали від сміху. Ну і кадр.
Це ще нічого. Он у мене в селі родич є, Васька. Тепер у коледж поступив. Дзвонить недавно, каже, що робити? Учора викладачка сказала, що у мене проблеми із айкью. Кого не питаю, ніхто не знає, що воно таке, те айкью. Може вона грошей хоче? Ти не в курсі, що то? І де то айкью продають? Ну народ тупий пішов. Сама дивуюсь. Ну де тепер можна нормального мужика знайти, якщо кругом така дурка.
Спробуй собі когось нормального знайти. Та нереально. Або алкаш, або доходяга, або тупий, як валянок. Мені вчора Галка про свого Андрюшу таку хохму розказала, що впасти, не встати. Вона йому каже: - Йдем до мене додому на каву. – Ну, йдем. –Я - каже – в магазин зайду, куплю щось до кави. А ти, Андрюша, зайди в аптеку і купи те, що треба. - А що треба? – Ну щось таке, що нам обом потім може пригодитися. І що ти думаєш. Він пішов і купив градусник. Ну і кадр.
А мій сусід недавно взагалі вчудив. Його жінка на ринок послала. Список дала, гроші дала. А вже на порозі каже: памперси ще купи малому на вагу три кілограми. Той все купив крім памперсів. Каже, памперси на вагу не продають. Тільки поштучно. Ну і кадр.
Що тут дивуватись. Он на минулому тижні до мене в магазин заходить одне чудо. Дядько як дядько. Став перед вітриною з трусами. Мнеться. Щось думає. – Мені труси треба на букву « ес ». Ну ясно, кажу, еска так еска. А які труси? Він мені знову те саме - труси на букву « ес ». Кажу, уточніть які. А він те саме повторює. І так хвилин п’ять. Я йому десять пар виложила. А він сміється: - То не мені, а жінці. Треба такі на шнурочках, з бантиком. Стрінги.
Ірка зі сміху давиться, а я мовчу. Кадр.
Один дядько тілесні колготи хвилин десять вибирав. То не те, а це не таке. Знайшли. Думає брати 20 ден чи 40 ден. Каже, на 20 днів мало, дайте ті 40 ден, що на 40 днів. Ірка живота дере від сміху, а я в шоці.
А один зайшов, хоче бюстгальтер жінці в подарунок. Розміру не знає. Але вона, каже,така десь, як я. У нас обох зріст - метр шістдесят із хвостиком. У мене, правда, хвостик трохи більше. Показати? От приколіст. -Та нам об’єм бюста треба знати. Хоч приблизно. – А що приблизно. Я точно скажу. Ну, один кулак, то мало. Значить, десь на півтора мого кулака. Ми аж випали від сміху. Ну і кадр.
Це ще нічого. Он у мене в селі родич є, Васька. Тепер у коледж поступив. Дзвонить недавно, каже, що робити? Учора викладачка сказала, що у мене проблеми із айкью. Кого не питаю, ніхто не знає, що воно таке, те айкью. Може вона грошей хоче? Ти не в курсі, що то? І де то айкью продають? Ну народ тупий пішов. Сама дивуюсь. Ну де тепер можна нормального мужика знайти, якщо кругом така дурка.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
