ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,

Віктор Кучерук
2026.06.10 06:20
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.

Борис Костиря
2026.06.09 19:11
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.

Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксанка Крьока (1994) / Вірші

 роман - життя




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-25 19:19:21
Переглядів сторінки твору 8515
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.366 / 5.25  (4.735 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.575 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.03.19 22:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 21:29:23 ]
ревність - пекельний обман.... Якщо вникнути у суть такого відчуття, як ревність, то стає зрозумілим, що це не більше аніж прояв нашої неповаги, чи недовіри другій половині. Вона ніби "пелена" перед очима, треба просто її забрати.

Останніх два рядки - дуже змістовні, ніби крик сильної людини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 21:51:01 ]
забрати із життя, чи із твору?

дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 21:55:15 ]
з життя, у творі вона доречна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 22:12:42 ]
я взагалі не ревнива. більшість сильної половини людства дуже це дратує. мені смішно, але нормально ставлюся до зради, і не вважаю, що треба ревнувати, бо люди від одноманітності приїдаються один одному.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 10:12:24 ]
це називається відповідальністю. Коли ми когось кохаємо, ми беремо відповідальність на себе за цю людину і за її почуття. Ревнувати теж не потрібно, але й захоплюватися зрадою - теж не найкращий варіант. )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 10:19:23 ]
це називається відповідальністю. Коли ми когось кохаємо, ми беремо відповідальність на себе за цю людину і за її почуття. Ревнувати теж не потрібно, але й захоплюватися зрадою - теж не найкращий варіант. )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:51:12 ]
гарний вірш, Оксанко! молодчинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:51:53 ]
це ти Василю Кузану присвятила? колися, серце!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:00:14 ]
О, це, мабуть, ревнощі?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:36:18 ]
пане Валерію, дуже сильно помиляєтеся!!!)))
не така вже я ревнива, як мене змальовують.
просто вірш справді гарний. Оксанка росте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:39:15 ]
А хто ще такої ж думки, як і я?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 14:49:55 ]
Чи М.Р?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 15:00:09 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 16:05:09 ]
ні. це до твору М Рошка "Потойбічна суперниця". я пишу наукову роботу, і це - творче завдання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:38:36 ]
Складається враження, що вірш не дописаний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 12:56:25 ]
Ну, Оксанко! Зріло-зріло! Думки, мораль... Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Парфьонов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 21:55:06 ]
''Життя - гравець занадто вже завзятий -
Він фальшу не прощає ні на мить.'' - сподобалися рядки, мало щирих людей у сьогоденні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 22:02:24 ]
головне, що вони є.

дякую.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 01:04:26 ]
"У сірих буднях згорбленого міста"...
Захоплюєш уже першим рядком.

І мораль, яка глибока: мусимо прощати
"Хоч любимо, хоч важко, хоч болить...".

А звичну тему "чоловік і жінка"
у вимірі четвертім подаєш.

Як би м знав про твої нові творива, був би негайно завітав. (даруй - забігався ).

З повагою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 09:29:10 ]
дякую, що виділили час і завітали.

тему у четвертому вимірі подаю не я, а М. Рошко - закарпатський прозаїк. Його повість "Ревнощі з того світу" розміщена на сайті mroshko.narod.ru