ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

  Снігові…
Веселкою виблискуєш в очах,
Вгортаєш світ у вовну із води,
У поглядах дитинно-чисте «Ах…»
Розбуджуєш, мій лицарю. Збуди!

Збуди мене від сірих павутин
Думок, що оплітають відчуття.
Будити так умієш ти один –
Присутністю… У сутності злиття

Твого і тих, що йтимуть по тобі –
Життя… заплутані сліди… Іди.
Твори простори біло-голубі
З кристалів скрижанілої води.

І погляди людські заворожи
Чарівністю, що тихо струменить
Крізь час і нас. В тендітності крижин
Крихких сніжинок вгадується мить.

Холодний ти мій лицарю зими,
Все граєшся із скалками дзеркал…
А знаєш, сніже, трошки схожі ми:
У тихій грі приховуємо шал.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-30 20:18:40
Переглядів сторінки твору 5110
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 20:40:27 ]
Чи не про лідера своєї (якоїсь, але не моєї) нації, солодка усмішка якого робить світлішими якщо не миті нашого життя, то численні білль-борди etc? Біла блакить, присутність, один такий...
А бачу, що про сніг.
Та здавалось, що не про нього.

З результатами наївних спостережень,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 21:03:39 ]
Гаррі, я так зрозуміла, що Вам важливо бути не однієї зі мною нації? І чого це Ви з такою експресією намагаєтесь пришити мені бікбордного лідера? І невже з-за нього тепер біле і блакитне стали негативними кольорами? Своїм коментарем Ви занадто звеличуєте образ, котрому і з вершини гори не дострибнути ні до "одного такого", ні до здатності своєю присутністю будити до чистих відчуттів.Ви, мабуть, щойно від телевізора, раз у вірші, присвяченому природному явищу, Вам політ. статисти ввижаються.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 21:37:21 ]
Я мав на увазі ту націю, для якої будується новий комунізм. Як вона зветься? Здогадуюсь, що не укранською, а якоюсь іншою. Поклоняється РПЦ, дослуховується до афонців, грабує, як печально відома навала, бреше, як гітлерівський Гебельс.
Це щось забуте старе. Не хотів би писати про старовнинні знаки, які нагадують клишоногого павука.
Ваша відповідь на мій так званий коментар мене задовольнила.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 21:40:01 ]
"українською", я хотів написати. А літера загубилась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 23:33:04 ]
:))))Гаррі, до фрази про мою відповідь я була серйозна...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 20:42:25 ]
звичайний сніг, а такі незвичні емоції.
мені дуже сподобалося.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 21:08:19 ]
Дякую, Оксанко. Я не люблю холоду, але люблю сніг. Він як дитячі спогади, що ніколи не забуваються. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 21:10:33 ]
а я люблю і холод, і сніг, і блиск снігу, і як він рипить під ногами. зима - моя улюблена пора року.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бондар (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 21:28:00 ]
на рахунок кольорів то цей так званий лідер дійсно їх спаплюжив як колись одні нехороші люди спаплюжили червоний, а зима це добре - зимою я родився моя мама і дружина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 23:38:43 ]
Богдане, та якщо з палітри викинути усі кольори, пов'язані в уяві людей з чимось негативним, дітям і художникам практично нічим малювати буде.:) Кольори невинні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 21:50:01 ]
Щодо останніх двох рядків - я це давно підозрювала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 23:40:42 ]
Тсс, Чорі, тільки нікому ні слова, може, народ не помітить, що я ото так прокололась.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-31 00:18:15 ]
Якась я геть несучасна - жодних асоціацій з політикою, зате дуже стішилася, що про сніг так гарно написано - а я ж його так тяжко люблю! :))
Тільки, здається, треба поміняти місцями слова: замість "заплутані сліди" - "сліди заплутані", а то ритм збивається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-31 01:26:54 ]
Очень близкО мне.
Спасибо!
Успехов, в произведении искуства,
на Бесконечном поле
Океана Духовной Чистоты.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 08:57:38 ]
Дуже гарно і світло. Сподобалось.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-31 11:12:46 ]
і де ж ті лицарі подівалися????

гарний вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-31 15:03:11 ]
"вовну із води" - несподівано цікавий, гарний образ. Як і інші. Люблю сніг і настрій вірша дуже імпонує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 15:08:33 ]
В тендітності крижин
Крихких сніжинок вгадується мить - захоплююче!!!