ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Івченко (1978) / Вірші

 Ранок

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 07:55:43
Переглядів сторінки твору 11351
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.539 / 6  (5.164 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.164 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.20 18:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 09:05:17 ]
вдягаєш шкіру нових ілюзій...
Цікаво, якщо такий ранок, то яким буде вечір?
Сподобалось. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:49:35 ]
Вечір обіцяє бути, як лагідне море і без ілюзій.:) Втім, навіть, синоптики помиляються...) Дякую за відгук !) Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 10:05:09 ]
Гарно написано про, здавалось би, буденне, майстерно передані почуття. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 23:53:29 ]
Дякую, Оленко, що читаєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 11:01:05 ]
мене зранку будить Бумбокс у будильнику) тільки не о восьмій, а раніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:52:32 ]
І в тебе?... Нда... :) Якщо зважити на те, що вона о п"ятій лягла, хай вже задзвонить о восьмій... ) Дякую, Юлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 11:52:50 ]
Колись я бачив і описав коліно: "привабливе, красиве і чуттєве у дивних, ніби дитячих пружках..." А у Вашому вірші, Юлю,- осінє.Це - Унікально!!! Яка багата уява!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:54:58 ]
Нажаль, я не читала вашого, Василе, повністю, але авторка хотіла лишень зазначити, що вони самотні, і коліна холодні- осінні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 12:56:11 ]
Який колоритний і вражаюче-точний малюнок ранку! Скільки цікавих образів розсипано віршем, неабияких словосполучень! Дещо врізалося в пам'ять: чорна вуглина кота,казок гарбузове зерня,зима ковтає тебе снігом і, звісно ж, вдягаєш шкіру нових ілюзій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:57:33 ]
Та Ви мене геть захвалили, шаріюся....) Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:28:07 ]
Дивовижне різнобарв'я образів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:58:56 ]
Мені дуже важливо, пані Любове, що Ви читаєте! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 20:56:43 ]
Побачив, яким був Ваш "ранок" і зрозумів. Ось чому і в Михайла весь посуд на кухні побитий ("жіноча логіка: кухня") і в Оксани з кришталевої вази квіти вилетіли ("помирають квіти"). Оцінив. Якщо не блискавиці Зевса то гнів Гери (це вже точно).

Не дякуйте, читаю Ваші вірші і коментарі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 16:41:30 ]
Ці мережані дні, як цукерки в кондитерскій музики.
Моріжок білий- білий, не знайдеш ні листя , ні гудзика.
Горло , наче троянда - замерзла і синя від ніжності,
І качається віра в ляльковому різбленім ліжечку,
Чорноброву печаль, дитячу, що дрімає на березі русому,
А я й в спину тобі уже снігом світлин не дивлюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 22:05:13 ]
Відчувається певний стиль, начебто еклектичний, але щось таки в цьому і є...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 16:46:28 ]
Слова приходять пошепки і потайки.
Слава, як мій Господь, бо назавжди.
Життя від риз монарших до еротики
Не стишує електику ходи.

Заплутуються погляди і постріли,
Хода міліє, чи росте хода
Але слова , мов пропорційні постаті
І видно, як у них сльоза руда.

Гірке причастя . Люстра від утоми
Вберуть їх білу кров і навмання
Слова ітимуть добрі на долоні,
Прирученим блакитним тигреням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 00:22:23 ]
На аватарці - майже Снігова Королева, але усмішка - тепла. Гарно-гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 16:52:08 ]
Снігова Королева відпочиває , Грануіль. Ви пльоточку призабули?))) А самі ж мене вчили, кому попало зуби не скалити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-05 10:07:46 ]
Мені дуже сподобалось. Зовсім не бачу жодної еклектики - це справді вироблений стиль, що відповідає особливостям образного мислення. Емоційна цілісність - попри позірну рваність картини світу. От тільки чіпке редакторське око (вибачайте!) зачепилось за одне місце: екзамени - українською мовою - здають - чи складають? Іспити - точно складають. Гляньте ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-06 03:46:24 ]
Ох! Доводити, що неуважна, марно... Дякую Вам щиро і біжу виправлятися! Та строфа від початку око мені муляла!(