Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.02
13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Про поспішно кинуті осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Про поспішно кинуті осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
2026.04.02
13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
2026.04.02
09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…
Бра
Бра
2026.04.02
05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
2026.04.02
05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
2026.04.01
21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
2026.04.01
20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
2026.04.01
19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
2026.04.01
13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
2026.04.01
13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
2026.03.31
21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
2026.03.31
19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
2026.03.31
16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
2026.03.31
16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Проза
Машина Времени *3
Последний залп ,,торпед ума, Бесконечного Океана Гуслей Апполона.
В просторах поэтических штормов,
Двух капитанов волна затишья
В бухтах приукрыла.
Подлодка-200 в доке,
Занята обшивкою-капремонт судна.
В каюте, стол, бумаги, кругом голова.
Вновь чайник закипел-запел, и
Сколько выпито-не меряно.
Мда, идет процес-модернизация...
Поднят перископ-где брат? Летит?
Не ответил мне, молчит.
Пеленг - тишина.
Братишка, не спеши.
Вижу я тебя, из космоса,
Моя машина времени
В глубинах, бездны Млечного Пути.
Предстоит борьба, не торопись, ибо,
Торопливость-это свойство дьявола.
Идет ремонт, сознания, всего человечества.
Ты, знаеш,- я рядом всегда.
Мой девиз, ТриЕдин:
Все к Одному, Один во Всех,
Все-Один.
Учителями Небес, всем дарованы ключи
От Машины Времени.
Меня беспокоят не оценки,
Ни рейтинги, брат,
А состояние защитной оболочки
Земли-матушки,-Ее Ауры.
Именно по сему и пишу
,
-это обретенные По-Знания,
Посредством Общения...
Каждый, ищущий Гармонию-Ее обретет,
Когда прислушается
к биенью сердца своего.
Каждый найдет своего Сат Гуру
- Духовного Учителя.
Он внутри у каждого.
Инстинкт, Интилект, Интуиция, а
Проводником-Медитация.
Это ключ королевства Щастья!
На ,,посошок" тебе, братишка,
Молвю, Александра Пушкина Слова:
,,Когда на что решусь,
уж я не отступаю,
И знай, мой жребий пал,
я лиру (Ерато)* избираю.
Пусть судит обо мне
как хочет целый свет,
Сердись, кричи, бранись, - а я таки поэт''.
А слов хороших, друг,
Их пруд-пруди.
Посмотри, в свой перископ,
Коль не штормит,
Средь океана поетов увидиш
Флот-детей Природы Любви-Лиры ПОЭЗИИ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Машина Времени *3
Принцип лепестков Восьмерки,
Все Чистое, Светлое
Дарю тебе, только прими
Автор
Александру Трубкину радиограмма:Последний залп ,,торпед ума, Бесконечного Океана Гуслей Апполона.
В просторах поэтических штормов,
Двух капитанов волна затишья
В бухтах приукрыла.
Подлодка-200 в доке,
Занята обшивкою-капремонт судна.
В каюте, стол, бумаги, кругом голова.
Вновь чайник закипел-запел, и
Сколько выпито-не меряно.
Мда, идет процес-модернизация...
Поднят перископ-где брат? Летит?
Не ответил мне, молчит.
Пеленг - тишина.
Братишка, не спеши.
Вижу я тебя, из космоса,
Моя машина времени
В глубинах, бездны Млечного Пути.
Предстоит борьба, не торопись, ибо,
Торопливость-это свойство дьявола.
Идет ремонт, сознания, всего человечества.
Ты, знаеш,- я рядом всегда.
Мой девиз, ТриЕдин:
Все к Одному, Один во Всех,
Все-Один.
Учителями Небес, всем дарованы ключи
От Машины Времени.
Меня беспокоят не оценки,
Ни рейтинги, брат,
А состояние защитной оболочки
Земли-матушки,-Ее Ауры.
Именно по сему и пишу
,
-это обретенные По-Знания,
Посредством Общения...
Каждый, ищущий Гармонию-Ее обретет,
Когда прислушается
к биенью сердца своего.
Каждый найдет своего Сат Гуру
- Духовного Учителя.
Он внутри у каждого.
Инстинкт, Интилект, Интуиция, а
Проводником-Медитация.
Это ключ королевства Щастья!
На ,,посошок" тебе, братишка,
Молвю, Александра Пушкина Слова:
,,Когда на что решусь,
уж я не отступаю,
И знай, мой жребий пал,
я лиру (Ерато)* избираю.
Пусть судит обо мне
как хочет целый свет,
Сердись, кричи, бранись, - а я таки поэт''.
А слов хороших, друг,
Их пруд-пруди.
Посмотри, в свой перископ,
Коль не штормит,
Средь океана поетов увидиш
Флот-детей Природы Любви-Лиры ПОЭЗИИ.
Прим. Авт. *Дочь Зевса
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
