ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Оля (1991) / Вірші

 давай.

хреново, когда твоя подруга красивее тебя.

(из жизни)

мой маленький милый брут.
ну вот ты со мной снова.
мой преданный друг. салют.
ты держишь свое слово.

нет, мы же не на войне.
ты можешь быть кем угодно.
я верю тебе вдвойне.
ты ж действуй вдвойне свободно.

хороший мой, подсекай.
я уже на крючке рыбкой.
еще раз меня предай
землей под ногами зыбкой.

2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-03 19:25:30
Переглядів сторінки твору 2385
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.579 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.638
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.04.20 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:05:12 ]
Без приглашения попробую поинтересоваться Вашим стихотворением.
Мой комментарий можно будет легко удалить, если что не так, ибо не исключаю того, что что-то из написанного Вам может не понравиться.
Видел я где-то Ваше имя.
По-моему, и Редакция что-то насчет него советовала.
Ну да ладно. Зато сложно забыть или что-либо перепутать.
Вообще, я хотел сказать о том, что стихотворению чего-то недостает.
Может быть, дополнительного внимания? Оно ведь немножко хромает.
Я предложу вам свой вариант – и Вы сможете сравнить.
Мне понятна причина его появления. Она озвучена.
Но не совсем понятна логика повествования.
Не исключено, что Вам может не понравиться вариант, предложенный мною.
Хотя род местоимения меня смущает, но изменять его я не решился.

Мой маленький милый Брут,
Ну вот, ты со мною снова.
Мой преданный друг, салют.
Ты держишь, как вижу, слово.

Но мы же не на войне,
Являйся хоть кем угодно.
Я верю тебе вдвойне,
И действуй вдвойне свободно.

Хороший ты мой, тяни.
Сижу на крючке я рыбкой.
Мы будем теперь одни
Держаться лескою гибкой.

Удач-дач-дач.
Если что, как я сказал, «не так», то мой совет уже прозвучал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 20:27:02 ]
спасибо за внимание к моему "творению".
спасибо за критику.
спасибо за ваш вариант, он очень хорош) но, все же, идея в нем изменена. совсем не то, что я хотела сказать.
я, пожалуй, оставлю как было )))

объясню.
в стихе мое реальное состояние, пережитое.
и там имеется в виду именно то, что написано. основной смысл в последнем четверостишии )
о моей долбанной (простите) доверчивости и о предательстве со стороны, как вы видите, человека, который был моим другом.
и именно поэтому "Мы будем теперь одни
Держаться лескою гибкой" - сооовсем не оно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:39:46 ]
Я же не настаиваю.
Я понял. Переметнулся Ваш друг.

Вопрос был не столько в моем варианте, но в гармонично сложенном стихотворении. То есть, некоем наличии совершенства. Пускай сколько угодно его называют "техническим совершенством", но оно необходимо.

Еще раз удач-дач-дач.
Всего хорошего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 20:47:19 ]
мне понравилось, вот только "малЕнький", а не "малЬенький", и перед "салют" должна быть запятая.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:02:38 ]
Алексий, еще раз спасибо)
я поняла.
)))

Оксанка, тоже спасибо)
очепяточку уже исправила)))
а перед "салют" должна быть точка. ) ну..авторская задумка, you know )