http://www.youtube.com/watch?v=TNLV3VOz0XM

Які ж дурні ці чоловіки. Хіба я не гарна? Хіба не молода?
І чому вони такі? Кажуть природа! Скільки живу, не розумію.

̃̃ ̃ ̃
Усе почалось з дитячого садочка. Після сніданку наша группа
розмовляла про щось своє, незрозуміле вихователям. Раптом Олег почав бігати навколо столу, і цілувати всіх дівчат. Я чекала, що він і мене поцілує. Не поцілував.
У мене якраз росли зуби, росли, росли, і не зупинялись. Думали, що то якась хвороба і батьки водили мене до стоматолога, щоб він їх спилював, але це не допомагало.
Так у мене з’явились ікла.

̃̃ ̃ ̃
Школа. Усі когось кохали. Щоб не вирізнятись з-поміж інших, я сказала дівчатам, що мені подобається Володя,.
Звісно, він про це дізнався.
Але ніяк не відреагував!
Тоді я захворіла на вітрянку, пролежала вісім днів вдома, а пухирці не зникли.

̃̃ ̃ ̃
У п’ятому класі я надіслала Дімі, першому красеню нашого класу, валентинку. Він подякував. На цьому дякую, Дмитро у моєму житті і закінчився.
У багатьох дівчат, на тілі росте волосся, а у мене, від Діминої байдужості – пір*я. Я його вискубувала. Лікарі сказали, що таке буває, це просто генетична аномалія.

̃̃ ̃ ̃
Я ж гарненька, дійсно! І чому вони не помічають?
А може помічають, а чому тоді нічого не кажуть, не роблять?
Ох, і чому вони такі дурні?

̃̃ ̃ ̃
Ми з Сашком познайомилися по телефону. Спілкувались десь із півроку.
Домовилися зустрітись біля «Спару». Я гарно одягнулася, вищипала пір’я, підпиляла ікла. Прийшла до місця зустрічі, до мене ніхто не підійшов.
Я зателефонувала йому, але Сашко не взяв трубку. Він і досі її не бере.
Відтоді у мене не блакитні очі, а червоні...

̃̃ ̃ ̃
У 10-му класі я сама наважилась і запропонувала Сергієві зустрічатись, і він… погодився! Та дива не сталось.
Ми домовились прогулятися після уроків, я виходила і бачила, як він тікає, хотіла крикнути: ‘‘А як же я?’’Та змогла видавити з себе лише жахливе гарчання.
Так я розучилася говорити.

̃̃ ̃ ̃
Мама каже, що я дуже вродлива!
І що у мене буде ще багаааааато прихильників, треба тільки трохи зачекати. А я вже чекаю, чекаю, а їх все немає і немає! Чи я вам не подобаюсь хлопці? Хоча б одному. Мені аж двадцять років, я ще ні з ким не зустрічалася.

̃̃ ̃ ̃
І на другому курсі університету я зустріла Женю. Зуби перестали рости, пір’я випало, пухирці зникли, очі знову стали блакитними.
Єдиною проблемою була моя мова, я боялась, що він злякається, коли зрозуміє, що я вже не вмію говорити, а можу тільки гарчати.
Та коли він сказав: ‘‘Я тебе кохаю’’. Я не могла промовчати, але замість очікуваного гррр, відповіла: ‘‘І я тебе ’’.

̃̃ ̃ ̃
Весілля призначили на 18 грудня. Я була у пишній білій сукні, довжелезна фата приростала мені до плечей, все більше нагадуючи крила, а над головою світилося щось дуже схоже на німб.
Але Жені не було видно… Покинув.
Коло, що світилося наді мною приросло до голови, розімкнулось, краї загострились. Знову з’явилось пір’я, місцями почала рости і луска, очі почервоніли, з пальців ніг і рук виростали пазурі, залишилися лише крила.
Я полетіла. Літаю і досі. Чуєте гарчання ночами, то я…

̃̃ ̃ ̃
̃̃Чи я вам не подобаюсь, хлопці? Чи я страшна, чи я огидна, чи нікому не потрібна? Ви винні, що я тепер Мара.
Дівчата, я ваш страх, боїтесь, що нікому не подобаєтеся, що хлопець кине? То я.
Мене неможливо перемогти, бо мене стає все більше і більше, із кожною дівочою сльозою.

Краще подивитись відео