ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Нащо , серце, вирушаєш
Нащо , серце, вирушаєш
У хирляву путь, -
За ребристим небокраєм
Лиходії ждуть
Із шунтами для аорти,
Холодом для вен
І казенної роботи:
Ескулап – рентген,
Асистентка - ртуть срібляста
І добродій – цинк.
Їх зустрінеш – точно баста!
Що там нікотин.
Ти давай, зміни свій напрям,
Захвилюйся знов,
Глянь яка чудова Катря!
Що, - скипає кров?
Бачиш, - холод відступає,
Бета – промінь мре,
Потихеньку оживає
Почуття старе
І тужавіє охляле,
І пашить бліде.
У полях пружисте рало
Землероб веде.
Б'є в дошки сталеві цвяхи
Столяр молодець.
Бачиш, серце, як ти крахи
Зводиш нанівець.
Відпочинь собі до рання
По важких трудах,
І забудь про шкутильгання
І безвольний шлях.

04.02.2011.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-04 18:14:53
Переглядів сторінки твору 3136
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.747 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 18:29:42 ]
Це вже не "вибух", щось потужніше, земляче.
І Катря, як "катрен". Від одного погляду - "бета – промінь мре".

А чого звертання "серцю", а не "серце".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 19:13:38 ]
Ой , Василю ,(бачиш "ю"), тому, не подивившись у словник, написав "серцю".Дякую, друже, що тримаєш руку на пульсі:)Цікаво зауважив єси Катря - катрен:)
Упіхів і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 20:22:10 ]
Доки є у серці промінь, що пітьму прорве,
Й почуттів жагуча повінь у Тобі живе -
Ще зарано на спочинок йти Твоїй душі,
Випростовуй свою спину і пиши віршІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 21:28:27 ]
Ви , Наталю, що і вдома з чоловіком віршами говорите? Дивуюся, бачучи, що ваші коментарі де тільки є - то всі римовані:)Це похвально. Дякую за побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 22:20:04 ]
Признаюся, мені таки легше висловлювати свої почуття віршами, а колись я також була "нормальна"... Я бувало навіть в судових процесах (за фахом я адвокат) говорю віршами, уявляєте реакцію суддівсько-прокурорської братії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-05 10:08:32 ]
Те, що в нас на ПМ є адвокати, треба взяти на замітку. Може пригодиться :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-04 21:02:39 ]
Одне з найбільших схожостей між мною і Вами - це візуальний: так, дивлюсь на вашу світлину і бачу себе років за 10 (не жарт, але посміхаюсь : і на цей мій коментар можна зробити якийсь пародійний допис) : це хотів Вам давно сказати, але не лише це нас обєднує: багато чого є творчоспільного.
Тож,щодо твору, то вельми цікаву прочитав конструкцію "крах звести нанівець" : нанівець можна звести те, що є в наявності, щось суттєва, велике, якийсь набуток (матеріальний чи моральний), але не можна звести нанівець банкротство. НДСД, це як "зволожити воду "...
З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 21:33:05 ]
Костя,ми ж із тобою давно на "ти", тому прошу дуже:)Звести нанівець крах - це відновити ресурси. І вірш показує як серце поновило свою міць завдяки почуттям. Дякую Костя.До нових зустрічей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 21:13:25 ]
Я себе уявив людиною-прагматиком від поезії або дідом, якому все про все відомо.
І ніщо з твого вірша мене не зацікавило з точки зору практичного використання. Він мене нічому новому не навчив.
А уявивши себе дідом від поезії, якому все відомо, я теж залишився в певній мірі невдоволеним. Бо немає у вірші нічого того, про що віршувала плеяда загальновизнаних класиків.
Але ж ми знаємо, які бувають вірші, крім очікуваних прагматиками та дідами.
Такі як твої. І я з ними ознайомлююсь з посмішкою далеко як не авгура.
А згадка про "вени" мене непокоїть.

Невгамовний Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 21:58:18 ]
Вже втретє набираю відповідь - комп дає збої.
Тому коротко. Енергія і невгамовність - це одна із чудових рис нашого Гаррі.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 23:36:33 ]
О. Я б цей вірш відзначила вже за те, що ЛГ тут повертається до землеробства і береться за рубанок :)) Такий не "крахне" й не охляне. Катря творить чудеса!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-05 10:07:18 ]
Я по те саме, Світлано.Чого тікати від щастя. Наше(чоловіків) щастя - це ви(жінки) .Тому рало чи цвях хай не ржавіють, а працюють за призначенням:)