ти болиш мене в кожному шматочку моєї мільйон разів склеєної душі. прокрадаєшся в серце після кожної зустрічі і оселяєшся там до наступної. маю короткі паузи між нападами болю коли ми бачимося, але краще я б страждала постійно. не було б тоді такого різкого переходу між настроєм сміху і настроєм пустки. з очей крапає біль.

ти мій персональний страх.

я боюся. я до тебе звикла і страшенно боюся тебе втратити.так само боюсь мати тебе поруч.адже тоді прийдеться боятися сварки. ти кусочок темряви в моїй душі. я не люблю темряви. я боюся її . але ти мене притягуєш.

ти мій персональний сміх

уявити собі не можеш як я сміюся з твоїх жартів. як я сміюся коли ти дзвониш до мене . коли ми з тобою сидимо в підвалах моєї підсвідомості.

ти моя персональна заборона.

я забороняю собі думати про тебе надто часто. я забороняю собі мріяти про те що ми колись будемо ближче ніж через екран монітора. я забороняю собі написати тобі "люблю", тому що в реалі я цього ніколи не зможу сказати. заборонила собі. я забороняю собі курити тому що ти колись попросив цього не робити. ти знаєш, я не можу не курити. мені подобаєтся порушувати заборони. мені подобається уявляти твою реакцію. ти мені подобаєшся.

ти моя персональна мрія.

ти блукаєш між стінами моїх снів. ти в кожному з них, мріючи я гублю часточки себе, і замінюю їх на запчастини з спогадів про тебе. недавно знайшла твій запах на рукаві своєї куртки. ніколи так не божеволіла від твого запаху.

ти мій персональний шматочок щастя.

а ти про це і не здогадуєшся....