Котилася торба,
З високого горба,
Владу творила,
Торби сила.
Земні боги торбу носили,
Били її, голодом морили,
Торби сила перестала боронитися,
Настав час їй зноситися.
Першим з торби зло тікало,
Дірки робило і випадало,
Боги дірки латати не вміли,
Останні роки дірявою носили,
Потім висипався люд чемний,
Та той хто їв хліб даремний,
Лишилися ті, що молилися,
Зі своїм творінням сварилися.
Покиньте торбу благали люди,
Тут світло, Сонце, радість всюди,
Досить в торбі жити,
В світі новому, досить тужити.
З небес круки спустилися,
Торбу забрали, в хмарах загубилися,
Ті хто в ній лишився,
Падаючи на Землю розбився.
Торби не стало,
Сонце засіяло,
Життя оновилось,
Даремно людство в торбі молилося.