ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 Віршо-писанка

Лиш зумій розпізнати у писанках-віршах листа:
«Я безмежно люблю тебе. Писанку писано серцем».

Світлана Луцкова. «Писанки»

у писанках листи розпізнавали
дорогу пряли (не про вену річ)
хтось різав пуповини (під хорали
янголиків) і кидав їх у піч…

нове життя кричало в наші вуха
мов пташеня із райського яйця
і шепотіли голоси – не слухай!
льодами обпікалися серця…

ті писанки віршовані тих віршів
затяте писанкарство крізь віки
немилого мовчання все тихішало
любови сонце гріло крізь гілки


Вірш Світланин, що його прочитала давненько, довго жив і розростався у мені... одразу замислила щось написати, з епіграфом із нього. от нарешті!





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-16 23:01:21
Переглядів сторінки твору 8183
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.880 / 5.5  (5.130 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.892 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.27 20:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-16 23:21:00 ]
затяте писанкарство крізь віки
немилого мовчання все тихішало - СИЛЬНО!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-16 23:28:59 ]
Дякую, Юліє! Приємна Ваша оцінка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-16 23:45:21 ]
Вікусь,
Випускаю деякі спостережливо-мильні бульки:
"кричало в наші вуха
мов пташеня із райського яйця" - гмм, думаю як то воно там у тім яйці кричало...
"немилого мовчання все тихішало" - мо` "тихіше"? - тобто немилий все більше подавав голос?
"любови сонце гріло крізь гілки" - про які гілки йдеться мова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 00:05:22 ]
ОГО!
відповідаю по черзі:
1. пташеня вже вилупилося із райського яйця (...як той, із табакерки)...
2. тихішало - для урізноманітнення видів рим (розумієш, нещодавно щось "перевчила"....
3. гілки? - ті, що між нами і небом, і ті, що на писанці (усілякі там лінії...)

Дякую за прискіпливість... Така увага!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-16 23:46:33 ]
Світланині вірші пропікають душу і надовго в ній лишаються, то правда. Не віриться, що такий народ, який ще 7,5 тисяч років тому писав писанки в Трипіллі, зникне скоро за словами песимістів. Він обов"язково виживе, і відродиться у новій якості. Дякую, Вікторіє, Ваш вірш теж пропік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 00:06:39 ]
Спасибі, Ярославе! Вірю - виживе! І ми - теж! Наснаги і терпіння Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 09:07:20 ]
Вікторіє, а то навмисно повторюється оте "крізь" - " крізь віки" і "крізь гілки"?

а загалом, цікавий вірш, і оте римування, яке не сподобалось Юрі, мені імпонує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 19:21:32 ]
Дякую, Юлю за підтримку (щодо "зайвого" складу)!
Щодо "крізь" - так, навмисне повторюю. Знаєте, коли в школі вчили, що не можна повторювати однакові (чи однокореневі) слова в тексті (ув межах речення чи взагалі десь поряд) - вони помилялися, я тепер точно знаю (принаймні, для своїх творів)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 11:03:50 ]
Сильний позитив як від твого вірша, Вікторіє, так і від надихаючої поезїї Світлни. Але згоден з зауваженням ЛЮ - "немилого мовчання все тихішало". Та більше не по змісту, а по формі - зайвий склад.Це відчувається. Сподоблося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 19:19:28 ]
Дякую, Іване, приємно, що надихАє!

Щодо зайвого складу - вже, здається, пояснила: спе-ці-аль-но! Це так звана "нерідна" рима, рима із додаванням, або нерівноскладна, звісно, якщо я не плутаю назви, бо з цим у мене не дуже... Взагалі - традиційні рими, гладенькі, вже набридають, звісно, їх легше створювати... От тут можна було вжити такі слова: "гіршим" (немилого кохання... що є гіршим?!), "тиші" (аби немилий не порушив тиші...) і под. Але "зачєм же"?!
Зрештою, мені дуже потрібна була саме така форма дієслова - "тихішало"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 11:43:57 ]
Прекрасний вірш. Чудовий епіграф. Як на мене, може бути й "тихішало".
Лише ось тут, Вікторіє:
"ті писанки ВІРШОВАНІ тих ВІРШІВ" - трохи з розряду "масло масляне". Ні? Може, якось би підсилити цей рядочок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 19:23:35 ]
Дякую, Любове, за розуміння!
Щодо "ті писанки віршовані тих віршів..." - це лише шматок думки, яка продовжена у наступному рядку: "тих віршів...затяте писанкарство", ніби навпаки: писанки - віршовані, віршів - писанкарство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 14:52:50 ]
Неймовірно енергетичний образ "віршо-писанки", "писанки-вірша". Я в захваті! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 19:25:06 ]
Дякую, Дмитре! Ваш захват, мабуть, трохи перебільшений, і значна частина "заслуг" належить авторці епіграфа... Але приємно, усе одно приємно... Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 17:00:10 ]
Цікавий вірш своєю якоюсь кодовою образністю і згідна з Д.К. Піду пошукаю прототип у Світлани.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 19:26:48 ]
Дякую, Оленочко! Прототип справді вартий уваги!
Ось: http://www.maysterni.com/publication.php?id=40213


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 21:51:37 ]
Вікусю, маю таке відчуття, ніби ми пишемо, взявшись за руки :) Для мене це означає значно більше, ніж закінчення "немилого мовчання" - знайшла посестру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 21:59:09 ]
Спасибі, Світланочко! Мені теж так здалося, коли вперше прочитала і цей вірш, тай й інші... Потішена закінченням "немилого мовчання" Вашого!
А щодо посестри - із радістю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 21:53:12 ]
Ага!.. Сестричка Віка!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 21:59:50 ]
):