ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій…
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 Віршо-писанка

Лиш зумій розпізнати у писанках-віршах листа:
«Я безмежно люблю тебе. Писанку писано серцем».

Світлана Луцкова. «Писанки»

у писанках листи розпізнавали
дорогу пряли (не про вену річ)
хтось різав пуповини (під хорали
янголиків) і кидав їх у піч…

нове життя кричало в наші вуха
мов пташеня із райського яйця
і шепотіли голоси – не слухай!
льодами обпікалися серця…

ті писанки віршовані тих віршів
затяте писанкарство крізь віки
немилого мовчання все тихішало
любови сонце гріло крізь гілки


Вірш Світланин, що його прочитала давненько, довго жив і розростався у мені... одразу замислила щось написати, з епіграфом із нього. от нарешті!





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-16 23:01:21
Переглядів сторінки твору 8424
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.880 / 5.5  (5.130 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.892 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.27 20:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-16 23:21:00 ]
затяте писанкарство крізь віки
немилого мовчання все тихішало - СИЛЬНО!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-16 23:28:59 ]
Дякую, Юліє! Приємна Ваша оцінка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-16 23:45:21 ]
Вікусь,
Випускаю деякі спостережливо-мильні бульки:
"кричало в наші вуха
мов пташеня із райського яйця" - гмм, думаю як то воно там у тім яйці кричало...
"немилого мовчання все тихішало" - мо` "тихіше"? - тобто немилий все більше подавав голос?
"любови сонце гріло крізь гілки" - про які гілки йдеться мова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 00:05:22 ]
ОГО!
відповідаю по черзі:
1. пташеня вже вилупилося із райського яйця (...як той, із табакерки)...
2. тихішало - для урізноманітнення видів рим (розумієш, нещодавно щось "перевчила"....
3. гілки? - ті, що між нами і небом, і ті, що на писанці (усілякі там лінії...)

Дякую за прискіпливість... Така увага!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-16 23:46:33 ]
Світланині вірші пропікають душу і надовго в ній лишаються, то правда. Не віриться, що такий народ, який ще 7,5 тисяч років тому писав писанки в Трипіллі, зникне скоро за словами песимістів. Він обов"язково виживе, і відродиться у новій якості. Дякую, Вікторіє, Ваш вірш теж пропік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 00:06:39 ]
Спасибі, Ярославе! Вірю - виживе! І ми - теж! Наснаги і терпіння Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 09:07:20 ]
Вікторіє, а то навмисно повторюється оте "крізь" - " крізь віки" і "крізь гілки"?

а загалом, цікавий вірш, і оте римування, яке не сподобалось Юрі, мені імпонує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 19:21:32 ]
Дякую, Юлю за підтримку (щодо "зайвого" складу)!
Щодо "крізь" - так, навмисне повторюю. Знаєте, коли в школі вчили, що не можна повторювати однакові (чи однокореневі) слова в тексті (ув межах речення чи взагалі десь поряд) - вони помилялися, я тепер точно знаю (принаймні, для своїх творів)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 11:03:50 ]
Сильний позитив як від твого вірша, Вікторіє, так і від надихаючої поезїї Світлни. Але згоден з зауваженням ЛЮ - "немилого мовчання все тихішало". Та більше не по змісту, а по формі - зайвий склад.Це відчувається. Сподоблося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 19:19:28 ]
Дякую, Іване, приємно, що надихАє!

Щодо зайвого складу - вже, здається, пояснила: спе-ці-аль-но! Це так звана "нерідна" рима, рима із додаванням, або нерівноскладна, звісно, якщо я не плутаю назви, бо з цим у мене не дуже... Взагалі - традиційні рими, гладенькі, вже набридають, звісно, їх легше створювати... От тут можна було вжити такі слова: "гіршим" (немилого кохання... що є гіршим?!), "тиші" (аби немилий не порушив тиші...) і под. Але "зачєм же"?!
Зрештою, мені дуже потрібна була саме така форма дієслова - "тихішало"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 11:43:57 ]
Прекрасний вірш. Чудовий епіграф. Як на мене, може бути й "тихішало".
Лише ось тут, Вікторіє:
"ті писанки ВІРШОВАНІ тих ВІРШІВ" - трохи з розряду "масло масляне". Ні? Може, якось би підсилити цей рядочок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 19:23:35 ]
Дякую, Любове, за розуміння!
Щодо "ті писанки віршовані тих віршів..." - це лише шматок думки, яка продовжена у наступному рядку: "тих віршів...затяте писанкарство", ніби навпаки: писанки - віршовані, віршів - писанкарство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 14:52:50 ]
Неймовірно енергетичний образ "віршо-писанки", "писанки-вірша". Я в захваті! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 19:25:06 ]
Дякую, Дмитре! Ваш захват, мабуть, трохи перебільшений, і значна частина "заслуг" належить авторці епіграфа... Але приємно, усе одно приємно... Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 17:00:10 ]
Цікавий вірш своєю якоюсь кодовою образністю і згідна з Д.К. Піду пошукаю прототип у Світлани.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 19:26:48 ]
Дякую, Оленочко! Прототип справді вартий уваги!
Ось: http://www.maysterni.com/publication.php?id=40213


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 21:51:37 ]
Вікусю, маю таке відчуття, ніби ми пишемо, взявшись за руки :) Для мене це означає значно більше, ніж закінчення "немилого мовчання" - знайшла посестру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 21:59:09 ]
Спасибі, Світланочко! Мені теж так здалося, коли вперше прочитала і цей вірш, тай й інші... Потішена закінченням "немилого мовчання" Вашого!
А щодо посестри - із радістю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 21:53:12 ]
Ага!.. Сестричка Віка!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 21:59:50 ]
):