У куточку сіра мишка
Притаїлася, принишкла.
Роздивляється, маленька,
Чи до кішки далеченько.
У підлозі в мишки нірка,
Спорожніла там комірка.
І тому вона голодна
З нірки вилізла сьогодні.
У кімнаті кішка сита
Не чека її візиту.
Щось у сні під ніс муркоче,
Не вартує, потороча.
Від сніданку в блюдці кішки
Залишилось всього трішки:
Є сирок, сальця шматочок,
Недоїдений биточок.
Апетитний і духмяний,
Запах їжі мишку манить.
Тож поволі нишком-тишком
Біля блюдечка вже мишка.
Зголодніла, їсть без міри,
Аж тріщить на пузі шкіра.
Для такого подарунку
В мишки мало місця в шлунку.
Так наїлася пискуха,
Що невміч зробити руху.
А ось кішка, сонна досі,
Підозріло крутить носом.
Відчуває довгохвоста,
Що не бажана є гостя.
Відкриває очі кішка
Й бачить: сіроманка-мишка
З переляку біля нірки
Вся тремтить і плаче гірко.
Ненажера розповніла
Не протисне в отвір тіло.
Мружить сонно око кішка:
-Що з тобою сталось, Мишко?
Плаче Мишка: - Ой, біда!
Клич-но лікаря-Дрозда!
Оглядає Мишку Дрізд:
-Що ж, дамо укол під хвіст!
Готувався лікар поки,
Мишка - в двері, і - навтьоки!..
Утікають сірі мишка
Від уколів - не від кішки.