Дивна весна
…Дзюрчать струмки. То воду ллють амури –
Баласт зливають перед злетом в небо.
В отруті мочать стріли - шури-мури
Пошлють в серця, як Афродіти кредо.

Коти на кішках вчаться камасутрі,
Займаючись вокалом у перервах.
Хоч їм зима, як міль, поїла хутро,
Та їх шаленство – мов синів Мінерви.

А півень хоче виступити в цирку –
На курках робить гімнастичні вправи.
Він, мов дантист, що ставить пломбу в дірку,
В стрибку не схибить вліво чи управо.

А квіти бджіл чекають нетерпляче,
Приймаючи найбільш звабливі пози.
Вони бажають ніжностей телячих,
І жертвують за них пилок - свій мозок.

Отак весна, гімнастка-акробатка,
До вправ фізичних кличе всю природу.
І ти, читач мій, випивши гербати,
Піди і збільш чисельність свого роду…

Олександр Зубрій