ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Томин (1991) / Вірші

 Живи!
Він такий як я?
Чи можливо інший, кращий?
Написати нового вірша?
Нащо?
Написати їй смс?
А ти певен що це правильно все ж?
Продавати за десятки мільйонів?
Чи купити золотих медальйонів?
Прочитати книгу?
Подивитись фільм?
Розтопити кригу?
Роздивлятись тінь?
Знайти роботу?
Шукати комфорту?
Відчути море?
Можливо краще гори?
Кричати я тут?
Чи слухати стук?
Відчути холод?
Перемогти морок?
Віддячити радості?
Наїстися сладості?
Послухатись старших?
Ні? справді, а нащо?
Віддати все бідним?
Змінити меню?... обіднє?!
Писати ще?
Спинись ...досить уже!
Балачок, маячні...
Давай згадай минулі дні!
Згадай заради чого ти ще живий на цій Землі!
Ну спробуй! Стрибай! Борись! Біжи!
Пиши! Вивчай! Твори!
Одним словом ЖИВИ!
Не забудь так любимі тобою казки!
Не втікай і не бійся!
Відкривай і весело смійся!
Слухай серце і душу!
З'їж солодку цю грушу!
Поділи з другом корт!
І віддай йому торт!
І вилазь ти з багнюки!
Припини свої муки!
В серце двері відкрий!
Прочитай цього вірша йому чи їй!
Вчись розрізняти де гад, а де змій!
Радій, як гудить бджолиний рій!
Випий соку, води!
Пригорнись до трави!
З'їж кавун чи там диню!
І відзнач господиню!
Будь не кращим, не гіршим!
Будь собою, так ліпше!
Піднеси свою душу у небо!
Як не вмієш- дивися як треба!
Вчись коли сам бажаєш...
Не бреши , що кохаєш...
Вір ти Богу й собі!!!
Пам'ятай оці дні!!!
І твори ЩЕ ! НОВІ!
Вільні, чисті ,чудні!...

2009р.

Моя перша тут публікація. Критику буду радий бачити, але змістовну.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-02-24 00:11:46
Переглядів сторінки твору 1282
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.641 / 4.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.575 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2013.07.26 23:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 23:04:26 ]
як давно ви пишете українські вірші, Ярославе?

в цій спробі самовираження перераховано забагато зайвого. прочитати, розтопити, подивитись; пригорнись, відзнач, будь... це, переважно, загальні фрази. вони не передають автентично вас. а автентика - це основа поезії.

уникайте писати одразу про всіх. намагайтесь писати про себе. пробуйте писати про те, як, на вашу думку, відчуваєте лише - і виключно! - ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-15 18:52:54 ]

трохи більше 3 років...
я так і відчуваю, спершу я перераховував все те що крутилось у голові і кожне з тих понять має якесь віношення до мене і має в собі зміст...
а уже в другій частині я закликаю, власне до чого я закликаю по-моєму видно з самого вірша...
не хвилюйтесь у мене є вірші в яких я віддаю увагу тілкьи собі і своїм переживанням, але мені хочеться так би мовити і про життя і для людей... тому свідчення, на мою думку оцей вірш...
а може я і є ці "всі"? )))
але дякую... я подумаю...
просто мені здається, що основа поезії лежить трохи глибше загальноприйнятих норм і понять...