ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Томин (1991) / Вірші

 Живи!
Він такий як я?
Чи можливо інший, кращий?
Написати нового вірша?
Нащо?
Написати їй смс?
А ти певен що це правильно все ж?
Продавати за десятки мільйонів?
Чи купити золотих медальйонів?
Прочитати книгу?
Подивитись фільм?
Розтопити кригу?
Роздивлятись тінь?
Знайти роботу?
Шукати комфорту?
Відчути море?
Можливо краще гори?
Кричати я тут?
Чи слухати стук?
Відчути холод?
Перемогти морок?
Віддячити радості?
Наїстися сладості?
Послухатись старших?
Ні? справді, а нащо?
Віддати все бідним?
Змінити меню?... обіднє?!
Писати ще?
Спинись ...досить уже!
Балачок, маячні...
Давай згадай минулі дні!
Згадай заради чого ти ще живий на цій Землі!
Ну спробуй! Стрибай! Борись! Біжи!
Пиши! Вивчай! Твори!
Одним словом ЖИВИ!
Не забудь так любимі тобою казки!
Не втікай і не бійся!
Відкривай і весело смійся!
Слухай серце і душу!
З'їж солодку цю грушу!
Поділи з другом корт!
І віддай йому торт!
І вилазь ти з багнюки!
Припини свої муки!
В серце двері відкрий!
Прочитай цього вірша йому чи їй!
Вчись розрізняти де гад, а де змій!
Радій, як гудить бджолиний рій!
Випий соку, води!
Пригорнись до трави!
З'їж кавун чи там диню!
І відзнач господиню!
Будь не кращим, не гіршим!
Будь собою, так ліпше!
Піднеси свою душу у небо!
Як не вмієш- дивися як треба!
Вчись коли сам бажаєш...
Не бреши , що кохаєш...
Вір ти Богу й собі!!!
Пам'ятай оці дні!!!
І твори ЩЕ ! НОВІ!
Вільні, чисті ,чудні!...

2009р.

Моя перша тут публікація. Критику буду радий бачити, але змістовну.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-02-24 00:11:46
Переглядів сторінки твору 1273
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.641 / 4.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.575 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2013.07.26 23:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 23:04:26 ]
як давно ви пишете українські вірші, Ярославе?

в цій спробі самовираження перераховано забагато зайвого. прочитати, розтопити, подивитись; пригорнись, відзнач, будь... це, переважно, загальні фрази. вони не передають автентично вас. а автентика - це основа поезії.

уникайте писати одразу про всіх. намагайтесь писати про себе. пробуйте писати про те, як, на вашу думку, відчуваєте лише - і виключно! - ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-15 18:52:54 ]

трохи більше 3 років...
я так і відчуваю, спершу я перераховував все те що крутилось у голові і кожне з тих понять має якесь віношення до мене і має в собі зміст...
а уже в другій частині я закликаю, власне до чого я закликаю по-моєму видно з самого вірша...
не хвилюйтесь у мене є вірші в яких я віддаю увагу тілкьи собі і своїм переживанням, але мені хочеться так би мовити і про життя і для людей... тому свідчення, на мою думку оцей вірш...
а може я і є ці "всі"? )))
але дякую... я подумаю...
просто мені здається, що основа поезії лежить трохи глибше загальноприйнятих норм і понять...