ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Його поезія не згасне! (віланела). Пам'яті Ярослава Чорногуза
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
* 61 *
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як живлять
милозвучністю мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
Записки дяді Жори. Записка 1. Мій друг #юрійгагарін
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Сонячний
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
Не Вилазити із Мемфіс-Блюзу (Bob Dylan)
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 *--*--*
Вчора нагорі - сьогодні знизу,
Нині буря, а назавтра бриз.
Не чекаймо від життя сюрпризу,
Бо саме життя – уже сюрприз!

Вічні гори Альпи, вічні Анди,
Нашу ж долю - однесуть роки.
Як всихають пелюстки троянди,
То міцніють гострі колючки.

Є щасливі вельми, є невдахи,
Та одне для щасних і невдах
Сонце, що завжди іде на захід,
І ясою в темінь мостить шлях.



28.02.11.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-28 10:01:26
Переглядів сторінки твору 3687
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-28 11:06:46 ]
Гарний вірш, цікавий філософський погляд на життя.
Лаконічно і точно.Як на мене, в останньому рядку "І щораз затемнює свій..." трошки бажано переробити.(то суб’єктивна думка). Може "Справедливо завершАє..." чи щось подібне. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-28 11:53:04 ]
Дякую, друже. Бракує виваженості та терпіння. Але для того є Майстерня, де ми вчимося:)Замінив, а як - посуди сам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-28 11:22:28 ]
Погоджуюся з Іваном цілком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-28 11:53:49 ]
Спасибі, Любцю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-28 12:50:57 ]
Оцінюю Вашу, Володю, "класичність" (до речі, дуже сподобався і попередній вірш, щось є таке у ньому невловимо-єсенінське :)) Хоча "нічто нє вєчно под луной" - гублять Альпи каміння, гублять :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-28 12:54:37 ]
Арарат ще Ноїв ковчег пам"ятає, Світлано :)
А ми швидше переходимо, ніж з них каміння опадає...Дякую за оцінку.Будьте щасливі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-28 13:30:41 ]
Сонце іде НА захід, Володь? Пропустив на, чи мені здалося. Написано гарно, особливо зачепило :
Як всихають пелюстки троянди,
То міцніють гострі колючки. Як правильно підмічено. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-28 14:42:23 ]
Дякую,Патаро. Справді пропустив НА.Вже виправляю.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-28 16:38:06 ]
Так є - "то на коні, то на кону". Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-28 19:19:23 ]
Дякую, Світлано. Радий бачити вас завжди!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-02 08:03:54 ]
Вельми точно передано. Філософія - то взагалі не об'єктивна наука, залежно від філософської школи різні явища і трактують нарізно. Але таки хто не визнає, що створені тут образи правдиві? А на додачу і для настрою додам нещодавно почутий анекдот, бо в ньому теж про сонце:

Один єврей, розмовляючи з іншим, поділився новиною:
- Знаєш, я дійшов висновку, що наше сонце - теж єврей. Воно з Далекого Сходу йде через Близький Схід і опиняється в Америці.
На все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 18:33:52 ]
Трохи пізновато зайшов, але краще пізно, аніж ніколи. Спасибі, друже. за настрій, - підняв!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-02 11:10:02 ]
Мудрий і образний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 18:34:17 ]
Дякую, зірочко)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-03-06 21:46:33 ]
Скільки знахідок у цьому творі! У кожній строфі:


Не чекаймо від життя сюрпризу,
Бо саме життя – уже сюрприз!

Як всихають пелюстки троянди,
То міцніють гострі колючки.


Сонце, що завжди іде на захід,
І ясою в темінь мостить шлях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 18:35:07 ]
Приємно, Юлю, що ви і для себе їх знайшли.
Хай вам щастить)))