А Теребовль - не Terra bellum,
Кінноті листя кину знак,
Й на землю падають дебело
Скіф, княжий русич і козак.

Земля пропита і просочена,
За рала - танки і мечі,
І трупом всіяна й зволочена,
І плід століттями гірчить.

Збираю в згарищах штандарти,
І стане військо під орли,
Та чи Чорнобиля петарди
Нас убезпечать від орди?

Винищувач нащадків нищить,
В портах скрипить металобрухт,
Та є пілоти неба вищі,
І адмірали грізних бухт.

А Теребовль - не Terra bellum,
Сховались війни в портмоне,
Сенат сховавсь за яйцестелю,
А може, нас таки мине?

А може, кинемо плебеям
З бюджету грубих сухарів,
Й країну зробим Колізеєм,
І спустим левів на рабів.

І ділять фракції країну
На схід, і захід, і офшор.
Ідилію гнилу й спокійну
Розірве Рубіконів шов.

Впаде сенат, як тінь на мармур,
Й забудуть їхні імена,
І сонця спис простромить хмару,
Щоб в нас завершилась війна.