Дякую, Олеже. Все - таки ми з тобою на Поетичних Майстернях, а тут є чому і в кого повчитися)))

Дякую, Валерію. Коли сідаєш писати- задум один,встаєш - трохи все по-іншому, напевно натхнення змінює напрям думок. Проте, як я люблю таку зміну!))

Ігоре, мені від вас таке почути!!!))) Щира дяка!

Тому я і назвав вірш "Перебудова", бо з дня на день йде перезагрузка свідомості, переосмислення прожитого. Дякую, моя добра супутнице!))

Василю, по - перше дякую, а по - друге можна сказати, що в тебе було важке дитинство, бо запам"яталось рискалем, або зараз ти його вже не брав до рук хто зна коли. Я думаю, що орудуєш ним хоча б кілька раз на рік, а в дитинстві знайомився з ним заочно. через мамині руки))За тепло земляче спасибі окреме)))

Володимире, все набагато простіше. Я зараз "не там, де був колись". Окультурився,так би мовити. Тепер тримаю в руках городника(останнім часом все частіше доводиться, за соту дорого беруть :)). А в дитинстві доводилося знайомитися з ним не тільки заочно. В сім'ї привчали до праці з дитинства (рискалик в руки і в пісочок, собі копати там ставочок :))

Можна сказати ,Юрку, що той дядько то є я)))Не тільки дядько, а вже навіть дід. Маю мацюпусеньку внучечку))))Дякую за візиту!