А вона звичайна, така звичайна, вона пахне глицею і одчаєм, аспірин запиває гарячим чаєм і не вірить, що час ще піде навспак. Всі навколо добрі і майже люди, та дарма – вже завтра її не буде. На десктопі – Джотто, "Цілунок Юди"; вона знає, що все було геть не так.
На роботі – бабери, плітки, інтриги. А у неї – лише кіно та книги. Двадцять вісім; в очах – хижі скельця криги. Двадцять дев'ять не буде, і не проси. Вона любить Селінджера і Фродо; вона, кажуть, надто зухвало горда; вона знову на фіг зірвала горло, та мовчати більше немає сил.
А тому – навідліг, тому – навикрик. Кожне слово – біль, кожен погляд – виклик. Вона знає – вже розпочато відлік, вже палає хмиз і чадіє згар.
Королівська зрада болить як рана. І нехай вони кажуть, що все - омана… -
в неї є lj під логіном "жанна".
Якщо повністю – jeanne_of_arc.