ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олеся ніжна
2026.04.11 23:45
Самотність.
Вона зсередини з'їдає,
так непомітно забирає,
усе.
Втрачають барви почуття.
Ця пустота не має дна.
На відбивну засипле градом.
Готуючи, снодійним ядом

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Яна Ляхович (1994) / Вірші

 Хвора
я захворіла - серце ниє.
шалено б'ється наостанок.
І ковдра тіла вже не гріє,
і ніч,як день, і день,як ранок...
Думки сплели вінок надії,
уста неспритно завязались.
до чого ці безглузді мрії,
якщо я хворою зосталась?
тоді задумалась...
не дивно,
що біль оця прийшла весною,
бо лікаря тут не потрібно,
я ж захворіла лиш тобою...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-28 20:22:41
Переглядів сторінки твору 5143
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.05.04 21:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 20:56:34 ]
На майбутнє варто би уникати в віршах дієслівних рим, а також не римувати одну й ту ж частину мови в одному відмінку. Також старатися дивитися на світ не штамповано, шукати щось нове і цікаве, а не "хворіння тобою". Щиро бажаю творчих успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 21:19:01 ]
"хворіти тобою" будуть завжди і всі. інша справа, як саме це робити.
можна ж і так:

Еще одно мгновенье,
И я скажу тебе,
Не радость, а мученье
Я нахожу в тебе.
И, словно преступленье,
Меня к тебе влечет
Искусанный в смятеньи
Вишневый нежный рот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 21:20:14 ]
Вірніше, так, соррі )

Еще одно мгновенье,
И я тебе скажу:
Не радость, а мученье
В тебе я нахожу.
И, словно преступленье,
Меня к тебе влечет
Искусанный в смятеньи
Вишневый нежный рот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 21:35:11 ]
ну, так, я не до кынця висловила свою думку, полынувалась)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 20:41:01 ]
"хворіти" справді будуть всі, але як про це писати? якось якнайнебанальніше.
але мені сподобалось)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 21:24:10 ]
Як бачимо, і рими "мгновенье-мученье", "скажу-нахожу", і "хвороба тобою" має иісце, а між тим рядки мають потужну енергетику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 21:24:11 ]
Як бачимо, і рими "мгновенье-мученье", "скажу-нахожу", і "хвороба тобою" має иісце, а між тим рядки мають потужну енергетику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яна Ляхович (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-29 08:22:44 ]
Розумієте, я взагалі то модерністка, а на прохання дорогої мені людини написала декілька "простих" віршів, які досупні кожному...
Тому він і виявився дещо нудним.
Дякую за критику


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яна Ляхович (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-29 16:48:37 ]
я цю тему також штамповою не назву..
таке просто не лікується


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-04-27 12:45:18 ]
А біль у нас чоловічого роду ... :)