ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Непорада-Нога (1977) / Вірші

  * * *
Щось варварське було в його руках,
Якесь свавілля у жагучих рухах.
Я говорила, він мене не слухав
І рвався вдаль, неначе дикий птах.
Він рвався із обійстя, із тепла,
Кричало серце у холодний грудень,
Пекло і розпиналося у грудях,
І погляд розтинав, немов стріла.
А ніжність захлиналася на дні
У танці поневоленого ритму,
І я впивалась в губи, як в молитву,
Аби не залишатися одній.
Він вільним був, як тисячі вітрів,
Він не чекав, не сподівався жертви...
Я знала: відпустити – це померти,
Та не шукала непотрібних слів

2003




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-04 18:12:56
Переглядів сторінки твору 5806
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.422 / 5.5  (4.386 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.951 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.11.18 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 18:26:23 ]
Мені здалось, що "геть" буде кращим варіантом, ніж "вдаль". Може, це так трапилось тому, що мені чується у ньому щось російське. Ні, я не проти, але як читач...
А вірш мені сподобався. Міцна подача поетичного матеріалу та почуттів - як влучний пас.
А 2003-тій рік був важким, але не важчим за цей. Тоді така планета як Марс максимально наблизилася до нашої планети. Тому могло бути що завгодно. Навіть такі гарні ліричні вірші як Ваш.

З читацькою вдячністю,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 20:41:35 ]
Дякую ,що завітали. Щодо "геть", то я чомусь найдужче сприймаю його як дієслово наказового способу. А щодо 2003-ого,то я не знаю куди там Марс,але сьогодні відчуття повного дежавю...
З повагою ,Ю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 18:40:33 ]
Ну файно. Мені лю`.
Можна би було трішки підмайструвати і сонет би був... славний.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 20:44:57 ]
Дуже дякую. Якось обов"язково спробую підмайструвати ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 19:28:32 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 20:46:58 ]
Спасибі! Рада , що Вам сподобалось .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 12:30:00 ]
Юля, ну от що ти зі мною робиш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 20:06:51 ]
Я випадково :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 12:33:24 ]
забираю собі на фб...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 20:07:15 ]
Дякую :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 18:50:58 ]
Шановна Юлія Нога Непорада! (пишу ваше ймення повністю, оскільки Юлій на ПМ є багато, а Нога Непорада - одна). Супроти цього вірша усі слова непотрібні. Так і хочеться сказати ЛГ (йому):ану, стій, варваре! бо нема в ногах правди!.. Але знаю, що дарма. Тепер, через багато років, це знаєте і Ви, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 20:21:21 ]
Ой, тепер може й жалкую, що тоді слова не знайшлись...Знаєте ж тих варварів ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 21:23:19 ]
Гарний вірш, тільки останнього рядку хотілося сильнішого. хоча це суб"єктивно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 21:42:20 ]
Згода.Мені теж зараз здається змазаним фінал.Але так він дуже влучно передав тодішній страх.