ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Непорада-Нога (1977) / Вірші

  * * *
* * *
Ти станеш іншим …
І затихне смаглява музика руки.
Моїм недосконалим віршем
Впадуть на клавіші рядки .

Лиш місяць опіком багряним
Пожовкле небо заквітча.
Мої вуста залишать рану
На ріднім вигині плеча.

І вже душа – легка пір’їнка,
І вже в очах терпкий азарт ,
І ось уже я – просто жінка,
А вірші – мій торішній жарт.

У сплеск тепла дзвенять акорди,
Єдиний сплеск , нічого більш …
Ти впертий і занадто гордий ,
Та це уже наступний вірш.

2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-05 21:07:20
Переглядів сторінки твору 4957
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.386 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.951 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.11.18 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 21:29:56 ]
У Вас дуже ліричні вірші. Але моя уява при цих рядках
"Лиш місяць опіком багряним
Пожовкле небо заквітча.
Мої вуста залишать рану
На ріднім вигині плеча"

малює якийсь вампірний антураж :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 19:33:07 ]
Да, уж...Можна було б на вплив "Сутінків"списати , але у 2009-му я про них ще не чула.Виправдовуватись буду так:вона (ЛГ) його (ЛГ мч)у нападі неконтрольованої пристрасті вкусила за плече ;) Хоча вампіри ніби небайдужі до шиї ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-06 00:06:21 ]
Та коли така пристрасть, яка вже різниця: шия чи плече? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-06 09:04:41 ]
ой, тут вже і до мене про це поговорили ))) кусають не устами, а зубами ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 23:54:02 ]
Ну чо ти так кардинально? Мож, ЛГ помаду не встигла стерти, а ти зразу - вампіри. Нада включать поетичну уяву. Юлія, я із азартом віршомана чекаю на наступного вірша. Ах, який сплеск, який сплеск!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-06 00:05:17 ]
Включаю поетичну уяву. Знач, так: вампірша не встигла стерти помаду :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 08:26:03 ]
Я тепер буду уважніше добирати слова, а то нещасна вампірша ледве не приєдналася до сусіда Юлі Ш. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 08:28:43 ]
Ну, що я Вам скажу...Помада ,так помада ! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-06 09:05:25 ]
помада - то слід, а не рана... рана... брррррррр...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 20:34:48 ]
Так мабуть і пишуться вірші. На кожен є якась причина. Написав би ще пару слів, але залишу на ваш наступний вірш)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 20:58:37 ]
Дякую, що завітали! Тепер чекатиму від Вас ще обіцяних пару слів після наступного вірша :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-06 09:03:40 ]
ох, не люблю я, коли у вірша пишуть про рани на тілі в переносному значенні... зразу собі це уявляю.. ну от як це - уста залишать рану? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Непорада-Нога (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 12:50:03 ]
По-перше :Юль, ти маєш рацію ,бо йдеться таки про губи, а не про зуби і ніякої помади там таки не було.По-друге:йдеться про такий накал пристрасті,коли здається, що кожен дотик лишає опік.Справа була такою - ЛГ передчувала зміни у стосунках з ЛГ мч, і все це було у передчутті втрати , а тому боляче, а якщо боляче , то може і рана тут якось доречна.Або якось так..:))