Я відкриваю себе,
Я бачу тільки дощі,
Та скоро сонце зійде,
В моїй розбитій душі.

Я відкриваю тебе,
Там біль розлуки й печаль
Я знаю біль твій мине,
А ти на віки прощай.

Прощай, не згадуй мене.
Солодкі дні вже пройшли,
Я знаю біль твій мине,
Ти доживи до весни,

І квіти знов розцвітуть
Хотіти будеш життя,
А наші дні не прийдуть
Прийде лише забуття.

Хоч зараз сонце бліде
І світ ховає любов
Тебе ще щастя знайде ,
І покохаєш ти знов.

Не вір іще почуттям,
Бо ти не знаєш життя,
Тобі я серце не дам,
Бо не для тебе душа.

Зійде і твоя зоря
Ти зрозумієш колись,
Чому мої почуття
Твого кохання зреклись.

Я знаю біль у душі,
Я бачу сльози в очах,
Та стіни горя крихкі
Зійдуть у землю в дощах.

Прошу мене зрозумій,
І другом стань у житті.
З печалі вижить зумій,
Бо ти потрібен мені

Тепло твоїх почуттів,
Яскравість твоїх бажань,
Ти підкорити зумів
Не моє серце нажаль.

А я холодна й далека,
Я просто впавши зоря,
Мені тепла твого не треба,
І зрозумій я не твоя!