ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Ще тільки сутінки прозорі...
Ще тільки сутінки прозорі
Збирає вечір у гурти, -
А ти уже чомусь говориш,
Що час обом додому йти.
Моргають злякано крізь хмари
Зірки, коли із під повік
Відводиш швидко погляд карих
Очей своїх кудись убік.
Тебе запитую, як завше:
-Чом поспішаєш звідусіль
Навколо себе обмотавши
Мене покірного, як хміль?
Зорю не стрівши світанкову,
Страждань зав’язуєш вузли
Моїх, на жаль, ти у розмові,
Яку іще не почали.
Тебе гнітить моя біднота,
Чи жар ледь теплий у золі?..
Ти знай: - Скорботним донкіхотом
Тримаюсь міцно я в сідлі!

17.04.11.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-18 06:57:01
Переглядів сторінки твору 3708
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.079 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.307 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.09.04 07:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-18 07:42:57 ]
Лицарський вірш, сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-18 07:48:41 ]
З такою подачею можна бути впевненим, що у Вашому особистому житті буде все гаразд. Чудово викладено. Пане Вікторе, подивіться на слово "звідусіль". При наборі тексту випала літера "л".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-18 11:40:40 ]
Файно, Вікторе!

ОднЕ однОму ми до пари -
Цілунок в вушко, шию, рот...
Відводиш швидко погляд карих -
Ти ще нівроку... донкіхот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 14:26:17 ]
У вірші тільки мої щирі відчуття...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 14:29:00 ]
На жаль, Ігоре, стрімкий біг часу впевненості не додає.
Дякую тобі за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 14:30:46 ]
Підбадбрив себе я, Іване, трохи цим віршем, не більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-04-18 14:52:10 ]
Файно підбадьорив. Так і справді легше жити, Вікторе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 15:37:09 ]
Тебе, Василю, ще рано підбадьорувати, ти ще сам підбадьориш будь-кого не тільки словом...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-18 16:15:48 ]
Мої вітання , Вікторе!
Гарний вірш, легко читається.
Так би мовити, для мужчини полудневих літ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 16:24:06 ]
Привіт, Володимире! Пропадав ти десь трохи...
Сприйми вірш, як жарт, як усмішку, бо в житті мені не так велело.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-18 16:46:10 ]
Їй час додому... Дивно, друже.
Днювала б я і ночувала
І, до годин було б байдуже,
Якби ТАКОГО поряд мала!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-18 16:50:19 ]
Ви ж тільки, хлопці, не сприймайте мене за жінку не морально стійку...;-))) Бо я Ваш дух підтримую, а Ви ще щось не теє понапридумуєте, Ви ж ПОЕТИ - фантазія БУЙНА!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 16:53:35 ]
Патаро, сміюся, ясна річ, але ти ще своїми словами проженеш від мене ту, яка весь час збирається від мене, та ніяк не рішиться піти...)))
Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 16:57:30 ]
Ти йдеш скорботним Донкіхотом,
Не раз злітаючи з сідла,
Вже й сам не знаєш - хто ти? що ти?
Від почуттів гориш до тла.
Хоча й гнітюче безгрошів'я
І літ твоїх стрімкий політ,
Але сказати можеш - "Жив я
І теж міняв на краще світ!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 21:16:20 ]
Дякую тобі, Наталко, за такі добрі слова.