...біліють хати, а на горі стоять палати
Тарас Шевченко

Трошки фарби, вапна, щоб прикрасити хату,
Кілька зернят святих, щоб покласти у піч на лопату,
Ті, що курочка знесла, яєчка до паски,
Не по сто за кеге, а своєї на свято ковбаски,
Вийме з шафи убрання, якому не відає літ,
Ще квіток під віконцем насадить, щоб був милим світ,
Хоч прожила життя, та не знає, що є "від кутюр",
Раз у місяць бере вісімсот аж по гривні купюр,
Світло, газ, ще таблетки оті, що ходити без них не дає,
Решту внучці, що прагне до знань, віддає,
Знає - кінців з кінцями не зводять батьки,
Не придбавши нічого на рідній землі за роки:
БО НА ТИХ, ЩО ЖИВУТЬ НА ОДНУ ЛИШ ЗАРПЛАТУ,
КОНЧИХ-ЗАСП ПО ВКРАЇНІ ЗАНАДТО БАГАТО.