ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Для маленьких сонечок

 Сонячна домівка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 01:04:56
Переглядів сторінки твору 5327
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.885 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 03:04:50 ]
Чудовий лірично-романтичний казковий вірш у властивій Вам манері. Дуже мило і чарівно, і самому хочеться поринути у той світ.
Невеличке зауваження, якщо дозволите. Злотом стелена долівка - дуже гарно і точно, а от "злоті" стіни, "злота" стріха я б поміняв на злотні-злотна, і хоч зменшиться від цього коефіціент прозорості, але буде більш українське звучання, а то трохи відлунює суто фонетично ніби польськими злотими. Вплив сусідів відчутний на Франківщині... А все інше - просто казково.
Олесю, організовуйте на Прикарпатті фестиваль поезії, давно я вже не був у Ваших краях. Там над озером так гарно пишуться сонети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 08:48:44 ]
Точно - відчутний! І чудово, що є уважні і добрі порадники. Звісно - "дозволю". Адже завдяки Вашим мудрим зауваженням є можливість вдосконалюватися. Кажуть в нас і "злотний", але у змісті "чудовий".
Щодо Фестивалю - розповіла на Вашій сторінці. І я гадаю, що наші краї зачекалися диволюбів. Тому - буду думати у потрібному напрямку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 05:27:17 ]
Чарівна, сонячна колисанка.
з Повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 08:49:45 ]
Дякую щиро! В нас задощило - певно, Сонечко гарно заколисалося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 08:02:46 ]
Ніжно-ніжно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 08:50:06 ]
Дякую-дякую, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 08:14:12 ]
Вже так хочеться того літа, що аж зрадів вашому віршику. Скоро відпустка, а сонце більше відпочіває на небокраєм. А треба море гріти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 08:52:09 ]
Мені завжди хочеться сонечка. От і зараз дощить. Треба його якось не колисати, а розбурхувати)
Рада, що своїм віршем подарувала Вам трооооошечки літа. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 08:34:57 ]
Як завжди тепло і гарно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 08:52:38 ]
Як завжди - це дуже поважна оцінка:) Дякую, Аделенько.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 09:45:01 ]
Завжди у серці мліло відчуття, що Сонце - українець. А тут такий прямий доказ :У світлиці – вишиванки...;-)))Отак, трішки посвітить в Україні, а потім подається на заробітки по світах...Чисто українська натура. ;-))) Милий вірш, як і авторка.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 11:26:57 ]
Патарочко, Ви - неповторна. І все Ви знаєте :) Не маю сумніву, що Сонце, Місяць, та й Зірки люблять одягати вишиванки і співати українські пісні ;) ДЯКУЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 10:15:49 ]
Хотілося б, щоб кожна домівка в Україні була така ж сонячна. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 11:27:48 ]
Я собі такою її і уявляю. Жаль, що часто це далеко від реальності, але у мрійливості мені не відмовиш. Дякую, пані Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 11:11:20 ]
Така ніжна колисанка - співати хочеться.
Хтось із композиторів візьметься написати мелодію - вийде пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 11:30:56 ]
Мені завжди здавалося, що музика, написана на слова - це неймовірна для них нагорода. Тому навіть не намагалася про таке мріяти. Дуже дякую за такий теплий відгук, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 12:17:22 ]
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 13:00:08 ]
Дуже дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-16 12:54:26 ]
Люлі-люлі! Олесько, поезія супер! І коменти сонцесяйні всі - теж! Я відпочила під твоїм віршем.

Там у нього є домівка:
Злотом стелена долівка,
Злотні стіни, злотна стріха, - це найбільше. Можливо тому, що мені приснився сон нещодвано, ніби я потрапила в масляне місто, де все з масла: будинки, квартири, в квартирах стіни, інтер’єр, навіть телевізори й компи, і супермаркети - а в них, нічого крім масла не продають. І що цікаво - навіть продавці масляні!))) З теплом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 13:01:37 ]
Як приємно! Особливо від того, що комусь хоч трошки добре від того, що робиш. ДЯКУЮ!
А щодо Твого сну - це ж справжня повноцінна казочка. Недарма він приснився, недарма ;) Натхнення і відчуття казки!