ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Над прірвою
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Дама для Адама, правдива історія.
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
Самотній північний ліхтар (The Jimi Hendrix Experience)
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Альбом Для Пристрасті -- з присмаком іспанських ритмів
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Фотографія для вічності
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
Сьогодні так.
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усмішка осені
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Як Наливайко ходив Арону помститися
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
Нічне ВИДИВО
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Молюсь
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Парадокси
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Паростки атеїзму
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Знаряддя війни
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
Дивні дні (The Doors)
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Судний день
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
Вибір ваш...
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 ***
Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-24 19:06:25
Переглядів сторінки твору 7291
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 19:34:58 ]
Яка прекрасна замальовка!
Ви ж мені нагадали, що каштани відцвітають, зараз виставлю свої чотири стрічки про каштани поки вони по сезону.
Ще раз перечитала ваш вірш, не можу більше 5.5 поставити тож не буду псувати вам статистику вірш на шістку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 20:06:22 ]
Дякую, Юліє. Каштани відцвітають... все у цьому світі відцвітає рано чи пізно. По плодах судимо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 20:52:04 ]
"Виключно, персоніфікована фауна і флора" виявилась аж надто персоніфікованною... аж за душу взяло!
Щиро вдячний за прекрасного вірша!
Погджуюсь з Вами: немає нічого вічного у цьому вічному світі!:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-24 21:06:06 ]
Вірш, наповнений світлом та любов'ю. Шаную... шаную такі добрі і ясні рядки.
З повагою, А.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-24 21:27:38 ]
А в мене за вікном у розпалі гуляння,
Свічки каштанів день і ніч горять!
У парку пари йдуть від почуттів аж п'яні...
Плин літ такий щвидкий. Де моїх 25?;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:01:57 ]
Світло, тепло від Вашої поезії, а ще віє такою щирою материнською любов"ю ота молитва груші - як мама молиться за дорослих дітей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:11:01 ]
...Старезна груша молиться край хати
за яблуньку,
що вперше одцвіла... - чудовий підсумок вірша.Я побачив тут матір , яка видала свою доню заміж і діждалася першої внучки.І ще дуже багато життєвих ситуацій підходять до цього вельми зрілого вірша. Вітаю, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 23:16:56 ]
Згодна з Володимиром - закінчення прекрасне. Тільки, може, "старенька"?
І "доля - щоб високою була", мені чомусь так побачилося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 23:35:15 ]
Приєднююсь до попередніх коментів - файно. Закінчення прекрасне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 00:09:49 ]
З великою цікавістю читається маленький вірш, мабуть, тому, що ви, Любо, маючи гостре око і чутливу душу, умієте не тільки дивитися на світ, а й бачити його і відчувати.
Чудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:19:27 ]
Дякую, Сергію і Алю, за щире, проникливе слово. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:22:28 ]
Дякую, Патарочко, за сумно-іронічний експромт. Здається, недавно ще ми були яблуньками, а вже оті груші...ну, може, ще не такі старезні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:26:17 ]
Любо, Ви дивитеся "в корінь". Дякую за "світло"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:29:51 ]
Ви правильно все побачили, Володимире. Тільки треба глянути ще далі, ця груша - не мати, а швидше - прабабця. Відстань у роках значно більша і відповідно життєвих знань більше, тому більше і смутку і тривоги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:44:28 ]
Запропоновані Вами варіанти, Любо (Чорнява), крутилися у мене в голові. Але я зупинилася на інших, поясню чому... Старенька, звісно, ніжніше звучить, але це слово зменшувальне, і тут воно зменшує навіть те, що не варто. У слові "старезна" відчутна якась велич, висота, покороблена чи не сотнею прожитих літ.

Над другим зауваженням мені ще треба помислити... як, справді, краще. У моєму вірші слово "долі" прив'язане до слова "діждати", тому цей рядок саме так звучить. Проте, зізнаюсь, щось мені "муляє" в цих двох рядках. Може, саме те, на що Ви звернули увагу. Дякую! Треба подумати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:45:48 ]
Дякую, Іване! Рада, що завітав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:48:20 ]
Дякую, Вікторе, за чудовий відгук. Кожен поет не лише дивиться на світ, а й відчуває його, інакше не було б поезії. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 10:10:30 ]
Так сакрально, молитвенно про сокровенно, пані Любове! І навіть більше, бо Ваша поезія співзвучна з моїм дитинством. У ньому теж на городі росте старенька груша, яку посадив ще мій прадід, а поруч - молоді пишні креслаті яблуні. Навесні, коли вони цвітуть, це справжній рай, свято і в саду, і на душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 10:14:56 ]
сокровенне, перепрошую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 11:12:29 ]
Як приємно, Маріанно... Саме таку грушу я і уявляла. Дякую!