ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Пустовий (1952) / Вірші

 Віз України

реп

Україна котиться з горба –
В одній руці торба, в другій руці торба,
Віз чомусь їде попереду коней –
«Нас не догонят, нас не догонят!»
Куди України шлях пролягає –
Бог його знає… Чорт його знає!..
Одні хочуть а Азію, інші – в Європу,
Ніде нема місця бідному хлопу.
Фірман нездалий, коней поганяє,
Дороги не бачить, дороги не знає…
Бідні конята загрузли по шию
А їх все лупцюють, - вселяють надію…
Всім «по цимбалах», «по барабану»,
Чиновники ходять ситі і п’яні.
Ростуть олігархи, неначе кнурі,
Кругом хабарі, хабарі, хабарі!..
Чиновник великий, чиновник маленький
Три шкури здере хоч із рідної неньки!
Купують усі і усі продаються…
Коли ж вони крові людської нап’ються?..
… А бідним як жити? Простому народу
Як заробити на хліб і на воду?
У нас демократія, добре всі знають –
Зачепиш «верхи», то в асфальт закатають,
А там буде просто «касетний скандал»,
«Которий нікто єщо нє доказал»…
То ж бідна Вкраїна котиться з горба,
В одній руці торба, в другій руці торба,
Попереду віз чомусь, коні – позаду –
Танцюють усі «політичну ламбаду».
…А все починалось так щиро і гарно:
Вільна Вкраїна! Ми скинули ярма!
Свобода без крові! Свята Незалежність!
Була ейфорія, наївна «безмежність»…
Безмежність, чи може підступна «безкришність»?..
Історія вкаже, що добре, що лишнє.
…Спочатку за безцінь «прихватизували»
Заводи і фабрики, все розікрали,
Віддали задурно всю ядерну зброю,
(Тепер боронитись будем булавою…)
А далі – родюче Вкраїнське село
У прірву злодійську пішло-загуло.
Земельку прордали а гроші проср…ли,
Аграрну реформу в нас так починали!
Ці неуки думали, буде все просто
І запросто враз розігнали колгоспи.
Тепер в бурянах Україна втопає,
Земелька не родить… «Она отдихаєт…»
Порожньо в селах, темно і чорно…
Це мелють потрохи «державнії жорна»…
…О людоньки, люди, чи ж цього чекали?
«Вікно у Європу уже прорубали»!
У німця, поляка, а чи в італьяна
Батрачимо нині від рана до рана!
А ви, українки, «святі Роксолани»
За долар будете вилизувать пана,
Щоб тут, в Україні, дітей годувати,
Голодною смертю померти не дати…
… А віз України все котиться з горба,
В одній руці торба, в другій руці торба…
Чи в Азію котить, чи котить в Європу,
Від того не ліпше бідному хлопу!
Ти, злидню, ішач від зорі до зорі,
А кругом хабарі, харі, хабарі…
Корупція-шашіль все з’їла, сточила,
Мотає з народу останнії жили…
Та знайте – в Європі і в Азіїї – грози…
Ніде не чекають порожнього воза…


2003р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-27 12:47:18
Переглядів сторінки твору 694
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.06.17 19:50
Автор у цю хвилину відсутній