ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і

Микола Дудар
2025.10.28 12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні

Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —

Сергій Губерначук
2025.10.28 11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.

Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,

Віктор Кучерук
2025.10.28 06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?

Борис Костиря
2025.10.27 21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.

Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.

Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Пустовий (1952) / Вірші

 Віз України

реп

Україна котиться з горба –
В одній руці торба, в другій руці торба,
Віз чомусь їде попереду коней –
«Нас не догонят, нас не догонят!»
Куди України шлях пролягає –
Бог його знає… Чорт його знає!..
Одні хочуть а Азію, інші – в Європу,
Ніде нема місця бідному хлопу.
Фірман нездалий, коней поганяє,
Дороги не бачить, дороги не знає…
Бідні конята загрузли по шию
А їх все лупцюють, - вселяють надію…
Всім «по цимбалах», «по барабану»,
Чиновники ходять ситі і п’яні.
Ростуть олігархи, неначе кнурі,
Кругом хабарі, хабарі, хабарі!..
Чиновник великий, чиновник маленький
Три шкури здере хоч із рідної неньки!
Купують усі і усі продаються…
Коли ж вони крові людської нап’ються?..
… А бідним як жити? Простому народу
Як заробити на хліб і на воду?
У нас демократія, добре всі знають –
Зачепиш «верхи», то в асфальт закатають,
А там буде просто «касетний скандал»,
«Которий нікто єщо нє доказал»…
То ж бідна Вкраїна котиться з горба,
В одній руці торба, в другій руці торба,
Попереду віз чомусь, коні – позаду –
Танцюють усі «політичну ламбаду».
…А все починалось так щиро і гарно:
Вільна Вкраїна! Ми скинули ярма!
Свобода без крові! Свята Незалежність!
Була ейфорія, наївна «безмежність»…
Безмежність, чи може підступна «безкришність»?..
Історія вкаже, що добре, що лишнє.
…Спочатку за безцінь «прихватизували»
Заводи і фабрики, все розікрали,
Віддали задурно всю ядерну зброю,
(Тепер боронитись будем булавою…)
А далі – родюче Вкраїнське село
У прірву злодійську пішло-загуло.
Земельку прордали а гроші проср…ли,
Аграрну реформу в нас так починали!
Ці неуки думали, буде все просто
І запросто враз розігнали колгоспи.
Тепер в бурянах Україна втопає,
Земелька не родить… «Она отдихаєт…»
Порожньо в селах, темно і чорно…
Це мелють потрохи «державнії жорна»…
…О людоньки, люди, чи ж цього чекали?
«Вікно у Європу уже прорубали»!
У німця, поляка, а чи в італьяна
Батрачимо нині від рана до рана!
А ви, українки, «святі Роксолани»
За долар будете вилизувать пана,
Щоб тут, в Україні, дітей годувати,
Голодною смертю померти не дати…
… А віз України все котиться з горба,
В одній руці торба, в другій руці торба…
Чи в Азію котить, чи котить в Європу,
Від того не ліпше бідному хлопу!
Ти, злидню, ішач від зорі до зорі,
А кругом хабарі, харі, хабарі…
Корупція-шашіль все з’їла, сточила,
Мотає з народу останнії жили…
Та знайте – в Європі і в Азіїї – грози…
Ніде не чекають порожнього воза…


2003р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-27 12:47:18
Переглядів сторінки твору 669
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.06.17 19:50
Автор у цю хвилину відсутній