Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Пустовий (1952) /
Вірші
Бакси
В мене жінка – плакса,
Ниє кожен день:
- Не приносиш бакси,
Все, як не в людей!
Он сусід наш, Вася,
Крутиться ще й як!
Заробив десь купу баксів
І має «Понтіак»!
А я кажу жінці: - Ти ще не гріши,
В мене теж є приклад, так, що не спіши!
Он, сусідка Ала теж побула «десь»,
Щось за бакси дала і… має «Мерседес»!
ПРИСПІВ:
Бакси, бакси, трясця вашій матері,
А де ж отих баксів бідним нам набрати?!!
Чи в автобус впхався,
Чи в тролейбус вліз,
Тільки й чути «бакси», «бакси»,
Вхопив би їх біс!
Гаїшник на трасі,
В кабінеті врач –
Усі хочуть баксів, баксів,
Що хоч сядь, та й плач!
Вже й бабці в базарі розказують нам:
- Я тілько за бакси кугута продам!
І не обманете, хто би не хотів!
В «курсі дєла» курса – один до пяті!
ПРИСПІВ.
Телекси і факси, всі дзвінки й листи –
Всюди тільки «бакси», «бакси» - господи прости!
Міні, міді, максі, шорти, чи штани -
Все тепер за «бакси», хоч візьми, й помри!
Хтось сидить в кіоску, а хтось пре в Москву,
Той п'яний «у доску» й має на жратву.
Роберти і Макси, Сем і Никодим –
Всі клепають «бакси», аж куриться дим!
ПРИСПІВ.
Тільки у колгоспі все так, як було –
Робить за купони біднеє село.
І їздовий Вася, й тракторист Іван
Трудяться без «баксів», «виполняють план»!
Ганька і Марійка роблять «на дурняк» -
Смикають за дійки, й сапають буряк.
Їм не треба «Снікерс», «Марс», або «Тампакс»,
Доки село, дурне, «паше», в бізнесі все клас!
ПРИСПІВ.
В нас, у музикантів,
Теж купа проблем –
Музики не буде,
Як баксів не знайдем!
«Роланди» і сакси,
«Корги» і дроти –
Все тільки за «бакси»,
І не говори!
Щоби записати,
Те, що я співав,
Треба купу «баксів» дати,
Чорт би їх побрав!
То ж закінчу пісню
І попрошу вас:
Дайте музиканту
Хоча б один «бакс»!
ПРИСПІВ.
1994р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бакси
В мене жінка – плакса,
Ниє кожен день:
- Не приносиш бакси,
Все, як не в людей!
Он сусід наш, Вася,
Крутиться ще й як!
Заробив десь купу баксів
І має «Понтіак»!
А я кажу жінці: - Ти ще не гріши,
В мене теж є приклад, так, що не спіши!
Он, сусідка Ала теж побула «десь»,
Щось за бакси дала і… має «Мерседес»!
ПРИСПІВ:
Бакси, бакси, трясця вашій матері,
А де ж отих баксів бідним нам набрати?!!
Чи в автобус впхався,
Чи в тролейбус вліз,
Тільки й чути «бакси», «бакси»,
Вхопив би їх біс!
Гаїшник на трасі,
В кабінеті врач –
Усі хочуть баксів, баксів,
Що хоч сядь, та й плач!
Вже й бабці в базарі розказують нам:
- Я тілько за бакси кугута продам!
І не обманете, хто би не хотів!
В «курсі дєла» курса – один до пяті!
ПРИСПІВ.
Телекси і факси, всі дзвінки й листи –
Всюди тільки «бакси», «бакси» - господи прости!
Міні, міді, максі, шорти, чи штани -
Все тепер за «бакси», хоч візьми, й помри!
Хтось сидить в кіоску, а хтось пре в Москву,
Той п'яний «у доску» й має на жратву.
Роберти і Макси, Сем і Никодим –
Всі клепають «бакси», аж куриться дим!
ПРИСПІВ.
Тільки у колгоспі все так, як було –
Робить за купони біднеє село.
І їздовий Вася, й тракторист Іван
Трудяться без «баксів», «виполняють план»!
Ганька і Марійка роблять «на дурняк» -
Смикають за дійки, й сапають буряк.
Їм не треба «Снікерс», «Марс», або «Тампакс»,
Доки село, дурне, «паше», в бізнесі все клас!
ПРИСПІВ.
В нас, у музикантів,
Теж купа проблем –
Музики не буде,
Як баксів не знайдем!
«Роланди» і сакси,
«Корги» і дроти –
Все тільки за «бакси»,
І не говори!
Щоби записати,
Те, що я співав,
Треба купу «баксів» дати,
Чорт би їх побрав!
То ж закінчу пісню
І попрошу вас:
Дайте музиканту
Хоча б один «бакс»!
ПРИСПІВ.
1994р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
