Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.27
21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
2025.10.27
09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
2025.10.27
08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
2025.10.27
06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
2025.10.27
00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
2025.10.26
22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
2025.10.26
21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
2025.10.26
21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться
(Що взяти з того, в кого не всі дома?),
Зійшов Корній на гору край села
І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує.
«Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.-
А де ж обіцяні хліб-сіль?»
«Та ж хліб ми вже здал
2025.10.26
18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
2025.10.26
17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
2025.10.26
16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к
2025.10.26
15:27
Прадавнина з мого роду)
1
Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо
2025.10.26
15:13
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не
2025.10.26
14:35
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.
Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.
Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о
2025.10.26
06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.
«Тебе ж, — волала рідна мати, —
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.
«Тебе ж, — волала рідна мати, —
2025.10.26
05:33
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Пустовий (1952) /
Вірші
Бакси
В мене жінка – плакса,
Ниє кожен день:
- Не приносиш бакси,
Все, як не в людей!
Он сусід наш, Вася,
Крутиться ще й як!
Заробив десь купу баксів
І має «Понтіак»!
А я кажу жінці: - Ти ще не гріши,
В мене теж є приклад, так, що не спіши!
Он, сусідка Ала теж побула «десь»,
Щось за бакси дала і… має «Мерседес»!
ПРИСПІВ:
Бакси, бакси, трясця вашій матері,
А де ж отих баксів бідним нам набрати?!!
Чи в автобус впхався,
Чи в тролейбус вліз,
Тільки й чути «бакси», «бакси»,
Вхопив би їх біс!
Гаїшник на трасі,
В кабінеті врач –
Усі хочуть баксів, баксів,
Що хоч сядь, та й плач!
Вже й бабці в базарі розказують нам:
- Я тілько за бакси кугута продам!
І не обманете, хто би не хотів!
В «курсі дєла» курса – один до пяті!
ПРИСПІВ.
Телекси і факси, всі дзвінки й листи –
Всюди тільки «бакси», «бакси» - господи прости!
Міні, міді, максі, шорти, чи штани -
Все тепер за «бакси», хоч візьми, й помри!
Хтось сидить в кіоску, а хтось пре в Москву,
Той п'яний «у доску» й має на жратву.
Роберти і Макси, Сем і Никодим –
Всі клепають «бакси», аж куриться дим!
ПРИСПІВ.
Тільки у колгоспі все так, як було –
Робить за купони біднеє село.
І їздовий Вася, й тракторист Іван
Трудяться без «баксів», «виполняють план»!
Ганька і Марійка роблять «на дурняк» -
Смикають за дійки, й сапають буряк.
Їм не треба «Снікерс», «Марс», або «Тампакс»,
Доки село, дурне, «паше», в бізнесі все клас!
ПРИСПІВ.
В нас, у музикантів,
Теж купа проблем –
Музики не буде,
Як баксів не знайдем!
«Роланди» і сакси,
«Корги» і дроти –
Все тільки за «бакси»,
І не говори!
Щоби записати,
Те, що я співав,
Треба купу «баксів» дати,
Чорт би їх побрав!
То ж закінчу пісню
І попрошу вас:
Дайте музиканту
Хоча б один «бакс»!
ПРИСПІВ.
1994р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бакси
В мене жінка – плакса,
Ниє кожен день:
- Не приносиш бакси,
Все, як не в людей!
Он сусід наш, Вася,
Крутиться ще й як!
Заробив десь купу баксів
І має «Понтіак»!
А я кажу жінці: - Ти ще не гріши,
В мене теж є приклад, так, що не спіши!
Он, сусідка Ала теж побула «десь»,
Щось за бакси дала і… має «Мерседес»!
ПРИСПІВ:
Бакси, бакси, трясця вашій матері,
А де ж отих баксів бідним нам набрати?!!
Чи в автобус впхався,
Чи в тролейбус вліз,
Тільки й чути «бакси», «бакси»,
Вхопив би їх біс!
Гаїшник на трасі,
В кабінеті врач –
Усі хочуть баксів, баксів,
Що хоч сядь, та й плач!
Вже й бабці в базарі розказують нам:
- Я тілько за бакси кугута продам!
І не обманете, хто би не хотів!
В «курсі дєла» курса – один до пяті!
ПРИСПІВ.
Телекси і факси, всі дзвінки й листи –
Всюди тільки «бакси», «бакси» - господи прости!
Міні, міді, максі, шорти, чи штани -
Все тепер за «бакси», хоч візьми, й помри!
Хтось сидить в кіоску, а хтось пре в Москву,
Той п'яний «у доску» й має на жратву.
Роберти і Макси, Сем і Никодим –
Всі клепають «бакси», аж куриться дим!
ПРИСПІВ.
Тільки у колгоспі все так, як було –
Робить за купони біднеє село.
І їздовий Вася, й тракторист Іван
Трудяться без «баксів», «виполняють план»!
Ганька і Марійка роблять «на дурняк» -
Смикають за дійки, й сапають буряк.
Їм не треба «Снікерс», «Марс», або «Тампакс»,
Доки село, дурне, «паше», в бізнесі все клас!
ПРИСПІВ.
В нас, у музикантів,
Теж купа проблем –
Музики не буде,
Як баксів не знайдем!
«Роланди» і сакси,
«Корги» і дроти –
Все тільки за «бакси»,
І не говори!
Щоби записати,
Те, що я співав,
Треба купу «баксів» дати,
Чорт би їх побрав!
То ж закінчу пісню
І попрошу вас:
Дайте музиканту
Хоча б один «бакс»!
ПРИСПІВ.
1994р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
