Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
FEE
Впервые я встретил это слово, читая по-английски одну из басен Эзопа. Обозначало оно гонорар, вознаграждение.
Казалось бы, ничего особенного. Но удивлению моему не было предела. Оказывается, еще в далеком детстве, когда за работу пастушка получал не столько, сколько ожидал, отойдя в сторонку, я произносил именно это слово. И хоть относилось оно не к категории существительных, как в английском, а к междометию, вкладывал я в него тот же смысл, что и взрослые.
Не знал я этого слова и в первый месяц пребывания в Израиле, когда написал рекламную зарисовку об одном хозяине магазина. Обещанные поначалу сто шекелей тот решил отдать мне продуктами питания. Как и в детстве, сделка закончилась тем же “ФИ...”, которое я, к сожалению, не смог выдать ушлому представителю малого бизнеса. Одарив товаром на двадцать пять шекелей, он так ни разу не вышел к прилавку, когда я договаривался с ним о встрече, чтобы получить остальное.
Ладно, думал я, что возьмешь с торгаша, который к тому же, видимо, и не знает слова “гонорар“.
После нескольких неудачных попыток устроиться в газету решил я навсегда распрощаться с журналистикой. Работа в охране, куда вскоре устроился, не оставляла времени на встречу с будущими героями зарисовок и рассказов. И все же непросто было устоять перед доводом жены: “Ну, что тебе стоит черкнуть перышком? С редакцией Бина уже договорилась“.
А события разворачивались так. В одной из ведущих русскоязычных газет открыл я новую рубрику. К счастью, герои зарисовок, зная о моем положении, сами шли ко мне на работу, куда пришлось отнести и мою мнолетнюю кормилицу – пишущую машинку. Ночью школа-интернат безмятежно спала, а я, как бывало в Киеве, выстукивал свой будущий гонорар.
И вот уже одна, вторая публикация. Благодарность героев зарисовок, лестные отзывы редакции. И все же на ”Так держать!” без излишней скромности спрашиваю о гонораре. Ведь моя приятельница наверняка сообщила, что еще совсем недавно я не только получал гонорары, но и как ответственный секретарь республиканского журнала сам выписывал их авторам.
– Понимаешь, – слышу после продолжительной паузы, – у нас новый редактор. Войдет в курс дела, и ты получишь все сполна. А пока что продолжай в том же духе.
Ну что ж, продолжать так продолжать. Вот уже и четыре публикации. А гонорара по-прежнему нет. Звоню уже новому редактору.
– Возьми освобождение от налога.
– На какую сумму?
– На 500 шекелей.
Просиживаю в службе по налогам несколько часов, отправляю письмо в редакцию и с нетерпением жду обещанного гонорара.
А вот и долгожданный чек. Но что это – 50 шекелей?
И теперь уже за традиционным “ФИ...” последовало то, чего нет в английском, и что делает русский язык наверняка самым выразительным, когда речь идет о разочаровании на уровне проклятия.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
FEE
Впервые я встретил это слово, читая по-английски одну из басен Эзопа. Обозначало оно гонорар, вознаграждение.
Казалось бы, ничего особенного. Но удивлению моему не было предела. Оказывается, еще в далеком детстве, когда за работу пастушка получал не столько, сколько ожидал, отойдя в сторонку, я произносил именно это слово. И хоть относилось оно не к категории существительных, как в английском, а к междометию, вкладывал я в него тот же смысл, что и взрослые.
Не знал я этого слова и в первый месяц пребывания в Израиле, когда написал рекламную зарисовку об одном хозяине магазина. Обещанные поначалу сто шекелей тот решил отдать мне продуктами питания. Как и в детстве, сделка закончилась тем же “ФИ...”, которое я, к сожалению, не смог выдать ушлому представителю малого бизнеса. Одарив товаром на двадцать пять шекелей, он так ни разу не вышел к прилавку, когда я договаривался с ним о встрече, чтобы получить остальное.
Ладно, думал я, что возьмешь с торгаша, который к тому же, видимо, и не знает слова “гонорар“.
После нескольких неудачных попыток устроиться в газету решил я навсегда распрощаться с журналистикой. Работа в охране, куда вскоре устроился, не оставляла времени на встречу с будущими героями зарисовок и рассказов. И все же непросто было устоять перед доводом жены: “Ну, что тебе стоит черкнуть перышком? С редакцией Бина уже договорилась“.
А события разворачивались так. В одной из ведущих русскоязычных газет открыл я новую рубрику. К счастью, герои зарисовок, зная о моем положении, сами шли ко мне на работу, куда пришлось отнести и мою мнолетнюю кормилицу – пишущую машинку. Ночью школа-интернат безмятежно спала, а я, как бывало в Киеве, выстукивал свой будущий гонорар.
И вот уже одна, вторая публикация. Благодарность героев зарисовок, лестные отзывы редакции. И все же на ”Так держать!” без излишней скромности спрашиваю о гонораре. Ведь моя приятельница наверняка сообщила, что еще совсем недавно я не только получал гонорары, но и как ответственный секретарь республиканского журнала сам выписывал их авторам.
– Понимаешь, – слышу после продолжительной паузы, – у нас новый редактор. Войдет в курс дела, и ты получишь все сполна. А пока что продолжай в том же духе.
Ну что ж, продолжать так продолжать. Вот уже и четыре публикации. А гонорара по-прежнему нет. Звоню уже новому редактору.
– Возьми освобождение от налога.
– На какую сумму?
– На 500 шекелей.
Просиживаю в службе по налогам несколько часов, отправляю письмо в редакцию и с нетерпением жду обещанного гонорара.
А вот и долгожданный чек. Но что это – 50 шекелей?
И теперь уже за традиционным “ФИ...” последовало то, чего нет в английском, и что делает русский язык наверняка самым выразительным, когда речь идет о разочаровании на уровне проклятия.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"У вічність, як Ісус, вознісся молодим"
• Перейти на сторінку •
"Подяка від злого з природи (з Езопа)"
• Перейти на сторінку •
"Подяка від злого з природи (з Езопа)"
Про публікацію
