ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,

Артур Курдіновський
2026.03.09 16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!

Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -

Юрко Бужанин
2026.03.09 15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.

Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил

Світлана Пирогова
2026.03.09 12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.

І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.

Юрій Гундарів
2026.03.09 11:54
Шевченко - НАШ. І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ. Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів… Тарас - поруч. Він, як і завжди, - на передовій

Борис Костиря
2026.03.09 10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.

Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,

Олена Побийголод
2026.03.09 09:25
Борис Ласкін (1914-1983)

Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!

        Із гуркотом, у лавах без прогалин,

Тетяна Левицька
2026.03.09 08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.

Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла

Віктор Кучерук
2026.03.09 07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,

Ярослав Чорногуз
2026.03.08 16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.

Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,

Євген Федчук
2026.03.08 15:58
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма

Володимир Бойко
2026.03.08 14:49
Зима пішла, весна надходить,
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.

Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…

Борис Костиря
2026.03.08 13:07
Це молоде вино терпке, жагуче
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.

Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 FEE



Впервые я встретил это слово, читая по-английски одну из басен Эзопа. Обозначало оно гонорар, вознаграждение.
Казалось бы, ничего особенного. Но удивлению моему не было предела. Оказывается, еще в далеком детстве, когда за работу пастушка получал не столько, сколько ожидал, отойдя в сторонку, я произносил именно это слово. И хоть относилось оно не к категории существительных, как в английском, а к междометию, вкладывал я в него тот же смысл, что и взрослые.
Не знал я этого слова и в первый месяц пребывания в Израиле, когда написал рекламную зарисовку об одном хозяине магазина. Обещанные поначалу сто шекелей тот решил отдать мне продуктами питания. Как и в детстве, сделка закончилась тем же “ФИ...”, которое я, к сожалению, не смог выдать ушлому представителю малого бизнеса. Одарив товаром на двадцать пять шекелей, он так ни разу не вышел к прилавку, когда я договаривался с ним о встрече, чтобы получить остальное.
Ладно, думал я, что возьмешь с торгаша, который к тому же, видимо, и не знает слова “гонорар“.
После нескольких неудачных попыток устроиться в газету решил я навсегда распрощаться с журналистикой. Работа в охране, куда вскоре устроился, не оставляла времени на встречу с будущими героями зарисовок и рассказов. И все же непросто было устоять перед доводом жены: “Ну, что тебе стоит черкнуть перышком? С редакцией Бина уже договорилась“.

А события разворачивались так. В одной из ведущих русскоязычных газет открыл я новую рубрику. К счастью, герои зарисовок, зная о моем положении, сами шли ко мне на работу, куда пришлось отнести и мою мнолетнюю кормилицу – пишущую машинку. Ночью школа-интернат безмятежно спала, а я, как бывало в Киеве, выстукивал свой будущий гонорар.
И вот уже одна, вторая публикация. Благодарность героев зарисовок, лестные отзывы редакции. И все же на ”Так держать!” без излишней скромности спрашиваю о гонораре. Ведь моя приятельница наверняка сообщила, что еще совсем недавно я не только получал гонорары, но и как ответственный секретарь республиканского журнала сам выписывал их авторам.
– Понимаешь, – слышу после продолжительной паузы, – у нас новый редактор. Войдет в курс дела, и ты получишь все сполна. А пока что продолжай в том же духе.
Ну что ж, продолжать так продолжать. Вот уже и четыре публикации. А гонорара по-прежнему нет. Звоню уже новому редактору.
– Возьми освобождение от налога.
– На какую сумму?
– На 500 шекелей.
Просиживаю в службе по налогам несколько часов, отправляю письмо в редакцию и с нетерпением жду обещанного гонорара.
А вот и долгожданный чек. Но что это – 50 шекелей?
И теперь уже за традиционным “ФИ...” последовало то, чего нет в английском, и что делает русский язык наверняка самым выразительным, когда речь идет о разочаровании на уровне проклятия.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-30 18:14:36
Переглядів сторінки твору 1563
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.047 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.239 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 21:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-30 19:39:45 ]
Але ж, пане Іване, напевно траплялися і неждані приємності? Якщо не щодо жінок, то щодо грошової нагороди... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-05-30 19:59:07 ]
Дякую, що дали змогу згадати й приємні враження від написаного.
Пригадую, як в Таджикистані, коли шукав я разом з товариством Сніжну Людину, мене запросили в гості епідеміологи відвідати форель в усіх видах. Я прочитав їм вірш "Ой ви, пізні пісні". І ось один з них просить написати його російськими літерами, щоб прочитати своїй дружині-українці.
То був мій найбільший гонорар.
З повагою та найкращими побажаннями
Іван Потьомкін з Єрусалима