ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 FEE



Впервые я встретил это слово, читая по-английски одну из басен Эзопа. Обозначало оно гонорар, вознаграждение.
Казалось бы, ничего особенного. Но удивлению моему не было предела. Оказывается, еще в далеком детстве, когда за работу пастушка получал не столько, сколько ожидал, отойдя в сторонку, я произносил именно это слово. И хоть относилось оно не к категории существительных, как в английском, а к междометию, вкладывал я в него тот же смысл, что и взрослые.
Не знал я этого слова и в первый месяц пребывания в Израиле, когда написал рекламную зарисовку об одном хозяине магазина. Обещанные поначалу сто шекелей тот решил отдать мне продуктами питания. Как и в детстве, сделка закончилась тем же “ФИ...”, которое я, к сожалению, не смог выдать ушлому представителю малого бизнеса. Одарив товаром на двадцать пять шекелей, он так ни разу не вышел к прилавку, когда я договаривался с ним о встрече, чтобы получить остальное.
Ладно, думал я, что возьмешь с торгаша, который к тому же, видимо, и не знает слова “гонорар“.
После нескольких неудачных попыток устроиться в газету решил я навсегда распрощаться с журналистикой. Работа в охране, куда вскоре устроился, не оставляла времени на встречу с будущими героями зарисовок и рассказов. И все же непросто было устоять перед доводом жены: “Ну, что тебе стоит черкнуть перышком? С редакцией Бина уже договорилась“.

А события разворачивались так. В одной из ведущих русскоязычных газет открыл я новую рубрику. К счастью, герои зарисовок, зная о моем положении, сами шли ко мне на работу, куда пришлось отнести и мою мнолетнюю кормилицу – пишущую машинку. Ночью школа-интернат безмятежно спала, а я, как бывало в Киеве, выстукивал свой будущий гонорар.
И вот уже одна, вторая публикация. Благодарность героев зарисовок, лестные отзывы редакции. И все же на ”Так держать!” без излишней скромности спрашиваю о гонораре. Ведь моя приятельница наверняка сообщила, что еще совсем недавно я не только получал гонорары, но и как ответственный секретарь республиканского журнала сам выписывал их авторам.
– Понимаешь, – слышу после продолжительной паузы, – у нас новый редактор. Войдет в курс дела, и ты получишь все сполна. А пока что продолжай в том же духе.
Ну что ж, продолжать так продолжать. Вот уже и четыре публикации. А гонорара по-прежнему нет. Звоню уже новому редактору.
– Возьми освобождение от налога.
– На какую сумму?
– На 500 шекелей.
Просиживаю в службе по налогам несколько часов, отправляю письмо в редакцию и с нетерпением жду обещанного гонорара.
А вот и долгожданный чек. Но что это – 50 шекелей?
И теперь уже за традиционным “ФИ...” последовало то, чего нет в английском, и что делает русский язык наверняка самым выразительным, когда речь идет о разочаровании на уровне проклятия.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-30 18:14:36
Переглядів сторінки твору 1530
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.10.21 13:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-30 19:39:45 ]
Але ж, пане Іване, напевно траплялися і неждані приємності? Якщо не щодо жінок, то щодо грошової нагороди... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-05-30 19:59:07 ]
Дякую, що дали змогу згадати й приємні враження від написаного.
Пригадую, як в Таджикистані, коли шукав я разом з товариством Сніжну Людину, мене запросили в гості епідеміологи відвідати форель в усіх видах. Я прочитав їм вірш "Ой ви, пізні пісні". І ось один з них просить написати його російськими літерами, щоб прочитати своїй дружині-українці.
То був мій найбільший гонорар.
З повагою та найкращими побажаннями
Іван Потьомкін з Єрусалима