Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Октамумон (літературна пародія на попередні 5 пародій і 2 вірша)
"...Спробуй себе уявити
На місці собачки Му-Му.
Пожбурив тебе за корму
Герасим. Не дав зрозуміти,
Що більше вже нюхати квіти
І дзявкать не будеш йому.
Спробуй себе уявити
На місці собачки Му-Му.
Ніхто не питає, чому
Хазяїна щиро любити,
Хоч він тебе їде топити,
Повинна? Бо треба ж комусь.
Спробуй себе уявити…"
(“Спробуй себе уявити” Олександр Зубрій)
"Перша спроба пройшла зразково -
Дві хвилини була під водою
І, хоч ванна наповнена знову,
Я... ще пару хвилинок постою.
Друга спроба напрочуд вдала -
Три хвилини і гак у додачу,
Та, чомусь, мені знову мало...
Я не здамся і не заплачу!
Третя спроба (Бог трійцю любить)-
Майже п'ять хвилин під водою!!!
Я, нарешті, як творчі люди,
УЯВИЛА СЕБЕ МУ-МОЮ!!!!!!!"
(“Страсті за Му-Мою” Патара Бачія)
"Вже від мила очей не бачу я,
Що ж ти робиш, пан Біг, зо мною,
Раптом стала Патара Бачія
Під водою ванни Му-Мою!!!
Стала справді, немов собачка,
Під водою дряпалась, вила,
Ледь - як Байду, за ребро гаком
Ще й сама себе – не зачепила.
Затопила сусіда знизу,
Як себе уявляла Му-мою,
Капа, капа вода з карнизу,
Бо ще й мукнула під водою!"
(“В ражі експерименту” Ярослав Чорногуз)
"Ось така в нас Му-Ма із вами -
Не вилазять поети з ванни.
Всі себе уявляють Му-Мою
Та ще й (м)укають під водою.
Першим приклад подав Зубрій,
Він увесь розчинився в ній,
Не у ванні, а в тій Му-Мі.
Дивні думи в його умі.
Уявляти - заразна справа:
Роздяглась - і до нього Патара.
Не в Му-Му! А у ванну, друзі!
Й понеслося по всій окрузі!
Всі взялися за експерименти:
Му-Мію, Му-Маю, Му-Моменти...
Епідемія шириться швидко -
У роботі нікого не видко.
Всі пірнають, Му-М"ять, Му-Міюють,
Над собачкою всі домінують.
Тут прийшов Чорногуз із підколом -
Він свій шанс не упустить ніколи.
Він у ванну заліз - уявіть!
У Патари з"явилася хіть
До життя.
Ей! Ви двоє, а нуж, потісніться,
Бо для кобзи немає вже місця,
А ще треба капелі й кумі...
І маленькій нещасній Му-Мі."
(“Пародія на пародію на пародію” Василь Кузан)
"Пожбурив Герасим Му-Му
за корму... Не нюхати їй більше квіти...
Ох важко мені уявити
Му-Мою себе... Не збагну -
Ну чому я це маю робити?!
Шкодую, шкодую Му-Му
І заздрю Патарі Бачії -
вдалось їй! А я ж бо не вмію
пірнати так довго....
Ось перша спроба, і друга спроба...
Я також, ніби, творча особа -
як хочу творю, а як ні - витворяю!
Ось навіть Му-Мою себе уявляю...
Агов, гей, народ!
Хто не встиг, всі за мною!
Шикуємось в чергу услід за Му-Мою!
Ой, ні! Що я мелю? Не треба! Му-Му
давно вже Герасим жбурнув за корму.
А нам ще життю радіти
і нюхати, нюхати квіти!"
("Продовження експерименту (пародії+)" Адель Станіславська)
Нині не до перéсічних справ –
Пан Василь всіх у ванну запхав!
Хто там спúнку намилить комý?
(Вже забули чомусь про Му-Му…)
І Герасиму місця нема,
Воду влити забули – дарма!
Ще собачку затопчуть на дні –
То такі… пародисти одні…
Все гадають – де ніс, де корма?
Добре, в ванні вітрила нема –
Так би точно чкурнýли кудись!
Ще Му-Му затесалася… Брись!
В ванні – кожен друзяка і “кент”,
Ну а хіть… То як вдасться… Му-Мент!
А не вдасться – то просто… помрій…
Знав би те все спочатку Зубрій!
(Іван Гентош "Продовження експерименту (пентапародія)")
"Крім "Муму", що Тургенєв іще написав?"
На уроці учитель питається.
Тут піднявся Володька й сказав:
"Муму-2" і "Муму повертається"
(Анатолій Черняхівський "Муму повертається")
Не «Муму», а якийсь «Macintosh»,
А чи то поетичний "Рenthouse":
Станіславська, Кузан і Генто́ш,
О.Зубрій, Бачія і Чорно́гуз.
Познущались вони над Муму -
Утопили собачку... У ванну
Позалазили... Я не пойму,
Це до шмиги Тургєнєву Йвану?
Повертайся, Тургєнєв Іван,
Приведи і Муму із собою -
Принеси їм горілочки жбан
І закуски хоча би якої.
Хай сідають на чистий газон
І вилазять із ванни скоріше -
Бо чекає їх «Декамумон»
І поема «Мумоній» у віршах.
01.06.2011
* Оригінали попередніх пародій та вірша - ось тут: http://maysterni.com/publication.php?id=62687
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Доктор Абсурд (літературна пародія)"
