ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Вітряк
Казку дитинства неначе
Розповідаєш, вітряче.
Мова скрипуче-легка
У вітряка.

В сивих туманах дороги
Босі втопилися ноги,
Іскрою думка мелька
Про вітряка.

З вирію я повернувся,
Обрію серцем торкнувся.
Щемно.І ніжність така
З крил вітряка.

Чорні натомлені крила
Часточку серця вхопили
В думах же завше блука
Скрип вітряка.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-05 18:49:53
Переглядів сторінки твору 5413
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-05 19:33:52 ]
В сивих туманах дороги
Босі втопилися ноги,:

- лише ноги? А тіло: руки, голова?
- чиї ноги? за текстом виходить, що ноги вітряка, адже до цього "героєм" вірша був - вітряк, а автор виступив у вірші згодом: "З вирію я повернувся" - Хто автор? Люди у вирій не літають, а вжито це слово "вирій" у вірші - буквально, тому не є "класно"
- і якщо "ноги в тумані" автора, то з вирію повертаються "крилами", тому втплени ми повинні бути крила... І чому саме босі?...
Геть невдалі 2-рядки...

"Поглядом краю торкнувся" - ну, це також невдалой "краю" торкатися прогляду : так само : приїхав у Київ і Києва поглядом торкнувся?...

"Радість зірветься лунка З крил вітряка" - буквалізм : немає порівняння, : з крил вітряка радості не зриваються, щоб так сказати, потрібно внести у речення порівння, "оживити вітряк"... ну, щось зробити, щоб можна було так сказати...

- Чорні натомлені крила : чиї це крила? Вітряка чи "автора", адже до цього були босі ноги... Що чіє?
:)
З повагою, Костянтин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:24:20 ]
Про крила згоден на всі 100 - взагалі не зрозумів звідкий цей образ взявся, чиї крила і до чого вони.
А буквалізми - для красівості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-05 21:07:51 ]
Ритм вірша гарний. Перша і третя строфа - суперові, настроєві. Можливо в третій строфі другий рядок ліпше би звучав так: "Обрію серцем торкнувся". А передостанній рядок порадив би так:
"Щемно. І ніжність така..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 09:19:27 ]
Костя,Ви ніколи не ходили босими ногами по грунтівці,тому тяжко уявляються "сиві тумани дороги"і все,що опісля.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 09:23:14 ]
Друже Іване,дуже дякую за доречні підказки.
Радий тобі.Порадь:може відмовитись від гострої критики?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-06 09:53:32 ]
Анатолію, Костя так любить всіх критикувати, тому не сприймай гостро, а навіть з гумором. Я знаю його поезію дуже добре. Мені вона подобається, хоча детально всього я не осягаю.Ну то й що? Так і у тебе. Іванові сподобалося, Кості ні , а мені однаково. А ти не впадай у відчай пиши далі. Будь- яка критика - це вже плюс для тебе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-06 10:02:20 ]
А у нас вітряків не було ніколи - водяні млини тільки.
Але настрій щемний передається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 17:03:17 ]
Василю,у мене є світлина на якій я півторарічний коло вітряка.А згодом ми з братом із того вітряка батьків виглядали з райцентру.Запав він мені у душу,хоча ще у далекому 1973році його не стало.
Дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Виктор Кордобин (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-06 18:33:23 ]
Плюйте на будь-яку критику! Цей вірш просто чудовий) Якщо там і є якісь хиби (яких я не помітив), то це компенсується тим, що це таки мистецтво, а не постмодерний застій! Так тримати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-06 18:38:03 ]
Шановний Аркадію, у вашому прекрасному віці потрібно все таки обережно використовувати означення, якими ви ще повноцінно не оперуєте, окрім "плюньте" напевно. Та й то я сумніваюся, що ви так самі б чинили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2011-06-06 18:40:21 ]
Тема поезії - цікава, нова. Дуже вдало обраний образ вітряка, який повторюється в кожній строфі і тримає читача в напруженні. Молодці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 20:27:01 ]
Спасибі,Володю,так і робитиму.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 20:30:12 ]
Дякую,Аркадію,не чекав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 20:33:17 ]
Від щирого серця вдячний,пані Олено,старатимусь не розчаровувати в майбутньому.