ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Вітряк
Казку дитинства неначе
Розповідаєш, вітряче.
Мова скрипуче-легка
У вітряка.

В сивих туманах дороги
Босі втопилися ноги,
Іскрою думка мелька
Про вітряка.

З вирію я повернувся,
Обрію серцем торкнувся.
Щемно.І ніжність така
З крил вітряка.

Чорні натомлені крила
Часточку серця вхопили
В думах же завше блука
Скрип вітряка.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-05 18:49:53
Переглядів сторінки твору 5136
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-05 19:33:52 ]
В сивих туманах дороги
Босі втопилися ноги,:

- лише ноги? А тіло: руки, голова?
- чиї ноги? за текстом виходить, що ноги вітряка, адже до цього "героєм" вірша був - вітряк, а автор виступив у вірші згодом: "З вирію я повернувся" - Хто автор? Люди у вирій не літають, а вжито це слово "вирій" у вірші - буквально, тому не є "класно"
- і якщо "ноги в тумані" автора, то з вирію повертаються "крилами", тому втплени ми повинні бути крила... І чому саме босі?...
Геть невдалі 2-рядки...

"Поглядом краю торкнувся" - ну, це також невдалой "краю" торкатися прогляду : так само : приїхав у Київ і Києва поглядом торкнувся?...

"Радість зірветься лунка З крил вітряка" - буквалізм : немає порівняння, : з крил вітряка радості не зриваються, щоб так сказати, потрібно внести у речення порівння, "оживити вітряк"... ну, щось зробити, щоб можна було так сказати...

- Чорні натомлені крила : чиї це крила? Вітряка чи "автора", адже до цього були босі ноги... Що чіє?
:)
З повагою, Костянтин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:24:20 ]
Про крила згоден на всі 100 - взагалі не зрозумів звідкий цей образ взявся, чиї крила і до чого вони.
А буквалізми - для красівості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-05 21:07:51 ]
Ритм вірша гарний. Перша і третя строфа - суперові, настроєві. Можливо в третій строфі другий рядок ліпше би звучав так: "Обрію серцем торкнувся". А передостанній рядок порадив би так:
"Щемно. І ніжність така..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 09:19:27 ]
Костя,Ви ніколи не ходили босими ногами по грунтівці,тому тяжко уявляються "сиві тумани дороги"і все,що опісля.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 09:23:14 ]
Друже Іване,дуже дякую за доречні підказки.
Радий тобі.Порадь:може відмовитись від гострої критики?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-06 09:53:32 ]
Анатолію, Костя так любить всіх критикувати, тому не сприймай гостро, а навіть з гумором. Я знаю його поезію дуже добре. Мені вона подобається, хоча детально всього я не осягаю.Ну то й що? Так і у тебе. Іванові сподобалося, Кості ні , а мені однаково. А ти не впадай у відчай пиши далі. Будь- яка критика - це вже плюс для тебе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-06 10:02:20 ]
А у нас вітряків не було ніколи - водяні млини тільки.
Але настрій щемний передається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 17:03:17 ]
Василю,у мене є світлина на якій я півторарічний коло вітряка.А згодом ми з братом із того вітряка батьків виглядали з райцентру.Запав він мені у душу,хоча ще у далекому 1973році його не стало.
Дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Виктор Кордобин (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-06 18:33:23 ]
Плюйте на будь-яку критику! Цей вірш просто чудовий) Якщо там і є якісь хиби (яких я не помітив), то це компенсується тим, що це таки мистецтво, а не постмодерний застій! Так тримати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-06 18:38:03 ]
Шановний Аркадію, у вашому прекрасному віці потрібно все таки обережно використовувати означення, якими ви ще повноцінно не оперуєте, окрім "плюньте" напевно. Та й то я сумніваюся, що ви так самі б чинили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2011-06-06 18:40:21 ]
Тема поезії - цікава, нова. Дуже вдало обраний образ вітряка, який повторюється в кожній строфі і тримає читача в напруженні. Молодці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 20:27:01 ]
Спасибі,Володю,так і робитиму.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 20:30:12 ]
Дякую,Аркадію,не чекав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 20:33:17 ]
Від щирого серця вдячний,пані Олено,старатимусь не розчаровувати в майбутньому.