ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЛхжД

 Дикий пляж
Куди це, Колю, ти мене привів?
О, Боже, як же їм отак не сором:
На пляжі засмагає повно дів -
А де ж купальники? Невже забули вдома?

Що за дивачки, глянь, не одяглись,
Точніше, роздягнулися наголо
І звабами усюди - «блись» та «блись».
Ходімо звідси. Ну, йдемо, Миколо.

Наважитись нелегко зразу так
Позасмагати й попірнати в річці.
Ти червонієш, бачу, ніби рак -
Невже соромишся? Чи, мо', на сонці спікся?

Ну добре, зачекаймо – не горить!
Позасмагаймо ще, допоки сонце.
Я "верх" знімаю, глянь, а вже за мить
І "низ" униз доволі легко зсовую.

Біжу чимдуж голенька до води -
Ой, видно це усім чи не за милю! -
Але вже - ні туди, ані сюди! -
З розгону падаю у теплу свіжу хвилю.

Вода мене приємно обійма
І так ласкаво пестить ніжне тіло -
Блаженства, певно, більшого нема,
Ніж хвиля й берег, де чекає милий.


07.06.2011

Вірш надруковано в журналі "Дніпро" (№ 8, 2011 р.).


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-07 16:48:01
Переглядів сторінки твору 7506
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.147 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-07 23:30:43 ]
Вірш "ударний". Я, правда, трошки раніше вже пародію на нього прочитав (від тих, що спокусились...) Молодці обоє - сміливо пишете (в нудистів так заведено, нє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 00:26:03 ]
Іване, ти ж казав, що напишеш, що я чемна. А що написав? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 08:54:41 ]
А, то є й вже пародія? :) Йду шукати. :) Щоправда, сподівався, що на цей вірш буде злива пародій (тема ж яка благодатна) :), але, певно, пародисти-гумористи відпочивають, втомлені "Декамумою". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 17:29:27 ]
Тема направду благодатна, я теж чекала зливи пародій. Може, ще купальники не висохли, не всі так просто готові до таких сміливих експериментів. Тішуся, що назва оригіналу підкоригувалася ближче до назви моєї пародії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-09 07:56:04 ]
А знаєте чому, Галино, я почав коректувати назву? Бо побачив, що на Вашу пародію заходить більше читачів, аніж на мій вірш. От я і подумав: "Можливо, читачі на назву клюють?" Дикий пляж - це ж, можливо, просто не облаштований, не обов'язково нудистський чи натуристський, а от Єва - це вже "ближе к телу, как говаривал Ги де Мопассан". :)
Але Ви не помітили, що я і вірш коректував. Оскільки, думаю, на нього написана пародія, отже, щось у ньому є недосконале. Я, наприклад, пишу пародії, аби таким чином вказати автору на якісь недоліки у його творі. Не коректував лише тоді, коли були написані пародії Ярослава Чорногуза та Івана Гентоша на мої, відповідно, "Нагая шоколадка" і "Що прикрашає чоловіків". Там не було що коректувати. :) Або я не бачив, що. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 18:03:08 ]
А знаєте чому, Галино, я почав коректувати назву? Бо побачив, що на Вашу пародію заходить більше читачів, аніж на мій вірш. Потішили, значить, назва вибрана вдало. А може, просто люди вже знають, що Ви пишете пародії давніше і файно, і вирішили поцікавитися, що ж такого я почала пародіювати. Може, народ просто звик, що пародисти Гентош, Хмельницький, Бобиков, Бачія, Чорногуз, і їх цікавить, що можуть інші, менш відомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 18:07:58 ]
ТО Ви вважаєте, що тільки на недосконалий вірш можна писати пародію? Направду не дивилася, чи Ви коректували вірш, одного разу мені написали коментар за пару хвилин після того, як вірш з"явився в анонсі, і я за хвилю теж щось поправила, а мені написали дослівно таке " я как акын, что увидел, то и спел".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:31:16 ]
"Милю" и "хвилю" я воспринимаю как нечто искусственно притянутое друг к другу. Подумай сам - миля. И в бинокль не рассмотришь. Я понимаю, что гиперболы имеют место быть в произведениях - особенно таких красочных как твое, но, тем не менее...
Вся строфа, по-моему, в некотором роде, неудачная. Например, трудновато читается ее заключительная строка. "ЙЗР".
Вообще, как мне кажется, это стихотворение достойно поддерживает традиционно юмористическое отношение украинцев ко всему, что происходит. Всем бы народам (хотя таких немало) являть бы такое качество миру. Но не получается. Неужели мир настолько пестр даже в пределах отдельно взятой страны?

Стихотворение читается легко, стихотворный размер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:33:14 ]
Случайно оборвалась строка. Желающие ее могут дописать или пригнорировать)
Покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:10:50 ]
1 миля = 1.6 км. Це не так вже й далеко. От якби ти сам побував на дикому пляжі, ти б зрозумів, наскільки далеко там видно, чи це нудист іде купатися, чи "тестильщик" :) Але цією милею я хотів вказати, що лірична героїня, яка досить довго наважувалася роздягнутися повністю (аж її супутник згорів на сонці), потерпає, що її наготу, коли вона щодуху мчить до води, видно за милю (наївна - а це й справді так! ;) ).

"Й" можна легко забрати, що я зараз і зроблю. :)

Цікаво, але я нещодавно на іншому сайті під цим віршем отримав коментар, що український гумористична література знаходиться у занепаді. :)

Ех, жаль, що закінчився рядок, так хотілося прочитати, що ти хотів сказати про віршований розмір. Допиши його, будь ласка, якщо не важко, Алексію. Серйозно.

І щиро вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 17:32:08 ]
Я теж щойно прочитала цей коментар, пане Валерію. А ви запросіть автора коменту сюди, хай почитає собі пана Івана, може змінить думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-03 14:23:33 ]
Як в тому анекдоті:
"Ты где работаешь?
На нудисском пляже.
Кем?
Нудистом!" =))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-03 14:46:36 ]
То за це ще й платять? :) Адресу не підкажете? - я б влаштувався на літо трохи підробити :)))