ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Ілюзія цитринового спліну




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-25 09:34:53
Переглядів сторінки твору 9442
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.044 / 5.5  (4.935 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.009 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-25 09:48:14 ]
Ніжно-прозорий твір, до того ж підсилений образом твору, що робить його ще доступнішим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 11:33:18 ]
Дякую, Патарочко! Спочатку була поезія, а потім образ. Ні, вірніше - спочатку ілюзія(?) - поезія - образ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 10:07:54 ]
Барвистою мозаїкою раю.
І диво срібнокриле з рукавів!.. І раптом - нудота...
Ви серйозно? А тут такий класний кодовий імпровіз!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 11:54:50 ]
Повірте, Іване, не написала "щаслива" не тому, що не римується до "ноти" :) , а лише тому, бо тільки це і залишається ЛГ-їні. (Якщо взяти до уваги алкоголізм). А якщо серйозно, то хто дає право ЛГ-ою відбирати життя, нехай навіть у ілюзії, коли її творцем є не він один? Нехай цей спалах залишиться у минулому, але світло від нього, світло ж не має закінчення!
А втім, можливо я ще й зміню закінчення. З часом.

Щиро дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 12:20:49 ]
Якби не було вірша, а тільки 2 аватарки - Ваша усміхнена і та з тінями, я вже радів би.
А коли ще і вірш...

З повагою і подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 14:46:11 ]
Гаррі, ну що ви, я ж шаріюся і соромлюся. Краще критикуйте, критикуйте (так я зможу об'єктивно оцінювати свої спроби).

Але й приємноооо... Зараз остаточно згорю.

Дякую! :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 14:52:17 ]
В мене іноді виникає бажання Вам зауважити, коли Ви високо озиваєтесь на поетично сіренькі твори, але я стримую свої емоції. Бо кожен з нас має право на власні уподобання. Сьогодні я вирішив не стримуватись :) Позитивним емоціям властиво перегоряти. То нехай краще не перегоряють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 15:06:06 ]
Сірий колір теж буває багатим, з нього народжується і дощове небо, яке у безхмарну пору сяятиме блакиттю, і буремна морська безодня, що у штиль зачаровуватиме бірюзою... І коли залишаю відгуки не на найяскравіші твори - маю надію, що пришвидшую те сяєво.

І дякую, що поважаєте мої власні уподобання.

Багато чому властиво перегоряти, але спалах, сяйво! Дякую, що спинили мить і зафіксували. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 12:55:04 ]
Яскрава ілюзія!
Хоча ота нудота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 14:53:14 ]
Василю, я тут подумала, а раптом ЛГ-їня вагітна? Тоді нудота чітко пояснюється.

Хоча тут "нудота" як біль, бо герой не цінує минулого, навіть відмовляється від нього.

От тепер маю знову вирішувати: чи ставати їй сильнішою, твердішою, чи залишатися такою ж наївною і вразливою, але справжньою. :)

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 13:31:26 ]
нудота в тєму)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 15:09:04 ]
Юль, нудота - це ж не у сенсі реації на твір? :) Чи так? Мамачкіііііі.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-25 13:47:36 ]

Таємниці літа
"Нудота" до надії - )
спиті мрії,
леткі рум'янці на щоках твоїх,
у спліні днів осінніх
тремко вії
ховатимуть його цілунків біг...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 15:21:05 ]
То ж ви гадаєте, що вона залишиться усе тією ж ніжною , захопленою дівчинкою з вологим волоссям у легкім, як листя кленів, кружлянні під вальс-бостон? Я теж їй цього бажаю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-25 16:51:27 ]


Ах, осінь явить барви літньої засмаги!
Які, утім, сповна відчують тільки маги? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 16:52:25 ]
Вам теж не подобаються сліди незасмаглих смужечок від купальника? :) Все повинно бути рівномірно і ідеально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 14:04:25 ]
хто тут про спиті мрії? це наклеп, бо спиті мрії - це вже галюцінації )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 15:26:05 ]
Правильно, Мрієчко, у всьому потрібно знати міру, і в осінньому алкоголізмі також, бо можна і не повернутися... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-25 16:38:55 ]

Чому би й ні, замріяно дивлюся в небо, -
помилка, марево, красуня - це ж одне бо? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 21:09:31 ]
"Помилка" - то людське, о чоловіче,
а "марево", "красуня" - то вже вічне )