ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.10.06 05:42
То радили тікати,
То перебути тут, –
Порад було багато
І в кожній блага суть.
А я твердив уперто
Тоді, як і колись,
Що хочу й маю вмерти
В місцях, де народивсь.

Сонце Місяць
2024.10.05 21:55
ще моляться церкви
ікони мироточать
ще чадно жевріє
свічок суровий ґніт

поети~ліваки
щурі та поторочі
морочать смерть

Микола Дудар
2024.10.05 21:13
Серпневі дні як напідбір
Стрункі, рівненькі, і охайні
Хоча й застрягли у біді —
Усі, без виключень, моральні
Бомбились раз у раз вони
Із неба в — землю, знову в небо
І що цікаво без вини…
Життя воно ж не тільки з меду?

Іван Потьомкін
2024.10.05 20:48
Неймовірно, що соловей співа не про кохання
(Та ж без’язиких поетами робив він),
Що не літа нам відкуковує зозуля
(А ми ж тих літ просили в неї якомога більше),
Щем журавлиний лине не до нас
(На чужині він же за голос батьківщини)...
Та голову схиля

Ярослав Чорногуз
2024.10.05 14:36
День весни новий лікує рани
Лагідніє небо голубе.
А кохання все цвіте, не в'яне,
Дай же, люба, обійму тебе.

ПРИСПІВ:
Березень дарує первоцвіти,
Розливає щастя навкруги.

Володимир Каразуб
2024.10.05 13:27
Я говоритиму так просто, наскільки зможу
Відкидаючи зайві слова з яких
Плелася кольчуга лускою дракона
Ховаючи серце, тебе
Від усіх.
Хай падають лунко мов дощ, срібним голосом
Розірвані кільця заковані в сни
І серце здригається звільнене радістю,

Світлана Пирогова
2024.10.05 11:59
У мовчанні була глибина
І осіння строката варта.
Пригубили краплини вина,
Запалала тріскуча ватра.

Надчутливість у кожному з нас,
Позолота років і думок.
Безпардонні і вітер, і час.

Микола Соболь
2024.10.05 06:09
Пручатися долі,
хоч горя по вінця.
Питання: доколи
нас будуть вбивати?
Зросте хліб у полі
і ми – Українці,
голінних до волі
родила нас мати.

Віктор Кучерук
2024.10.05 05:23
Нас снів позбавила весна,
А юність чарами кохання
Гуляти звала від темна
До блисків сяйного світання.
Цвітінням пахнули луги
І майоріли жовтим рястом, –
І панувало навкруги
Обох вдоволення та щастя.

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній

Віктор Кучерук
2024.10.04 14:51
В боргах та позичках загруз
І борсається в скруті
Обставин виниклих дідусь,
Родиною забутий.
Зазнав приниження й відчув
Байдужість од родини,
Бо, кажуть, що не по плечу
Потратитися нині,

Сергій Губерначук
2024.10.04 13:33
Багатокрапка… Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення. Перерваність… Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя… Багато разів згодом склад

Світлана Пирогова
2024.10.04 08:52
Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,
Той падолист триває наче досі,
І сонце те ж із променистим диском.

І кличе в юність неба сіть бездонна,
Під ним зустрілись очі сині вперше,
Не знаючи, що приготує доля,

Микола Дудар
2024.10.04 07:48
Нічого в голову не лізе, нічого…
Усе, що міг, уже створив
Лишилось втілитись в німого
Вже й настрій втілень нагострив…

Нічого в пам’ять не заходить, нічого…
Дарма, мабуть, заглох двигун
Вернувшись з рейсу він з нічного

Микола Соболь
2024.10.04 07:10
Закрутить, захурделить, замете…
зима на сніг цьогоріч не скупа,
у хмаровинні сонце золоте,
ворона підлетіла до стовпа,
нема де сісти, скрізь біліє сніг,
посеред міста річки варикоз
її б уже і лід скувати міг,
аби хоч тиждень втримався мороз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдана Стельмах (1974) / Проза

 Рostfakt
Колись я була равликом...
Аби ніхто не бачив, не чув, не уявляв мого справжнього світу.
Бо так - не боляче.
...а потім з"явився ти... і сказав, що хатка моя мені більше не потрібна...що тепер у мене є лицар-охоронець...що без хатки я відчую свободу і справжнє кохання... і що разом ми здолаємо все
...пізнавання...чекання...зустрічі...прощання...розмови...мовчання... і щоразу - долання нових перешкод
...слухала всі твої скарги на життя і людей, раділа твоїм перемогам і здобуткам, щодня чекала твого дзвінка і забувала про все, що поряд...
...віддавала себе до останку вперше - разом із душею
...але ти повернув себе собі, тож місія моя добігає кінця.
Хочу назад у хатку... якої нема

(червень 2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-28 15:08:37
Переглядів сторінки твору 2357
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.512 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.339 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.01.23 13:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-28 15:21:45 ]
сумне ессе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-28 17:22:00 ]
Гарно про равлика. Я теж дуже довго була равликом, але трошки іншим, таким, котрий боявся висунути ріжки з-під хатки, хоч йому було дуже цікаво, а що ж там, у іншому, не моєму, світі. А потіи наважилася виповзти, і стала ... кішкою, іноді пантерою. Отаке перетворення, і знаєте, у хатку якось не хочеться. Знайти Вашій героїні себе у новому світі, бо хатка добра для равлика, а для людини треба світу і крил. І нової місії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-10 02:19:59 ]
Дякую, пані Галино! таки не хочеться назад, коли крила виростають... і навіть коли їх зв"язують - теж не хочеться назад :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-06-28 17:37:34 ]
«Була равликом... Так – не боляче,»
Та насмілилась. Вийшла. Стоячи
Поряд з Ним свою мушлю кинула,
Бо до нього всім серцем линула.
А йому десь би вітром в полечко.
Загубилась ти… наче голочка.
Де ж та мушелька, де хатиночка?
Та тобі за плечима - крилечка.
Не вміститись у мушлю з крилами…
Ну, змахни ними, сніжно-білими.
Пам’ятаєш? Ти знала змалечку,
Що метелик – уже не лялечка…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-10 02:18:38 ]
пані Тетяно, це надзвичайно...Давно сюди не зазирала - була в роздумах, чи вертатися в равлинку, чи якось дати собі ради... І повідомлення про коментарі не приходять - мабуть, нема такої функції... А тут - такий вірш!!!! Я дуже зворушена, дякую!!!