ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Бик (1980) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Юлія Шешуряк 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Воркун 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-30 22:53:04
Переглядів сторінки твору 13499
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.301 / 5.63  (5.186 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.202 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.07.28 11:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2011-07-01 23:08:23 ]
Тому я й кажу, що кількість складів однакова. Математика - наука точна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-03 14:34:34 ]
Ти правий, Олексію! З розміром все в порядку, признаЮ. Збій наголосу ввів мене в оману - сприйнялось як порушення розміру, чисто суб’єктивно, на слух. Чорі все проілюструвала відмінно, свою заувагу знімаю, вибачаюсь, рахувати насправді потрібно по два останніх рядки в строфах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 22:53:07 ]
рахувати треба не просто склади, а наголошені склади, тобто, як в акцентному вірші. в останніх рядках всіх строф їх по три, так що все нормально. любителям рахувати варто іноді щось почитати з теорії тонічного вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 23:27:09 ]
Рахувати, думаю, взагалі не потрібно - й так видно. В нас потужні теоретики на сайті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 08:11:22 ]
у нас на сайті товариство хвалебних словоблудів)
і не мені ж закортіло рахувати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-03 14:42:57 ]
Ов-ва! "Чукча не писатель - чукча читатель"? Даремно ти так про товариство, Шико! Братів і сестер по сайту любити і леліяти треба. Чи на Чукотці не вчили правил хорошого тону? Занесло тебе... Напитав би в аптеках (поетичних) пігулки спеціальні - "АнтизаносІн" називаються - мали би допомогти... Може.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-06 23:18:38 ]
а чи не для "чукчів-чітатєлєй" взагалі, Іване, оця вся метушня зі словами?) чи для десятка-півтора авторів? якщо друге - звиняй) кажуть, що в аптеках іноді самокритичні автори запитують протиписучку. кажуть, якщо не задавнене - допомагає
Олексію, сорі за флуд


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 23:41:02 ]
Ваню, поглянь:

(16) Доки світ молодий, Доки тіні його невловимі,
(15) На світанку століть Закривавиться обрію схід,
(16) І останній підйом Просурмлять на зорі херувими,
(15) Закликаючи нас Лаштуватися в новий похід.

(16) Най сконають усі Лжепророки і псевдомесії,
(15) Що в священну ріллю Засівають облудний посів…
(16) Зрозумій мене так, Як я сам себе не розумію,
(15) Як ніхто і ніколи Мене іще не розумів.

(16) Не рахуючи літ, Що мені накувала зозуля,
(15) Я сідлаю коня І ступаю в своє стремено.
(16) Передсмертний ривок – Я поважчаю рівно на кулю
(15) І впаду у траву,Як в старому німому кіно.

(16) Передсмертний акорд – Я полегшаю рівно на риму,
(15) В цій агонії сну Заблукавши на віки віків,
(16) На руїнах Москви, Вавилону і Третього Риму
(15) Сонце витче узор Українських моїх рушників…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 01:06:30 ]
Десь про це я і писав трохи вище. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-03 14:27:12 ]
Дякую, Чорі! Дуже наглядно і переконливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Пронь (М.К./Л.П.) [ 2013-10-11 19:35:24 ]
Видно, Олексію, що Ви особистість.
Дай, Боже, Вам побільше таких віршів!