ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Бик (1980) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Юлія Шешуряк 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Воркун 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-30 22:53:04
Переглядів сторінки твору 11724
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.301 / 5.63  (5.186 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.202 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.07.28 11:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2011-07-01 23:08:23 ]
Тому я й кажу, що кількість складів однакова. Математика - наука точна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-03 14:34:34 ]
Ти правий, Олексію! З розміром все в порядку, признаЮ. Збій наголосу ввів мене в оману - сприйнялось як порушення розміру, чисто суб’єктивно, на слух. Чорі все проілюструвала відмінно, свою заувагу знімаю, вибачаюсь, рахувати насправді потрібно по два останніх рядки в строфах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 22:53:07 ]
рахувати треба не просто склади, а наголошені склади, тобто, як в акцентному вірші. в останніх рядках всіх строф їх по три, так що все нормально. любителям рахувати варто іноді щось почитати з теорії тонічного вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 23:27:09 ]
Рахувати, думаю, взагалі не потрібно - й так видно. В нас потужні теоретики на сайті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 08:11:22 ]
у нас на сайті товариство хвалебних словоблудів)
і не мені ж закортіло рахувати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-03 14:42:57 ]
Ов-ва! "Чукча не писатель - чукча читатель"? Даремно ти так про товариство, Шико! Братів і сестер по сайту любити і леліяти треба. Чи на Чукотці не вчили правил хорошого тону? Занесло тебе... Напитав би в аптеках (поетичних) пігулки спеціальні - "АнтизаносІн" називаються - мали би допомогти... Може.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-06 23:18:38 ]
а чи не для "чукчів-чітатєлєй" взагалі, Іване, оця вся метушня зі словами?) чи для десятка-півтора авторів? якщо друге - звиняй) кажуть, що в аптеках іноді самокритичні автори запитують протиписучку. кажуть, якщо не задавнене - допомагає
Олексію, сорі за флуд


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 23:41:02 ]
Ваню, поглянь:

(16) Доки світ молодий, Доки тіні його невловимі,
(15) На світанку століть Закривавиться обрію схід,
(16) І останній підйом Просурмлять на зорі херувими,
(15) Закликаючи нас Лаштуватися в новий похід.

(16) Най сконають усі Лжепророки і псевдомесії,
(15) Що в священну ріллю Засівають облудний посів…
(16) Зрозумій мене так, Як я сам себе не розумію,
(15) Як ніхто і ніколи Мене іще не розумів.

(16) Не рахуючи літ, Що мені накувала зозуля,
(15) Я сідлаю коня І ступаю в своє стремено.
(16) Передсмертний ривок – Я поважчаю рівно на кулю
(15) І впаду у траву,Як в старому німому кіно.

(16) Передсмертний акорд – Я полегшаю рівно на риму,
(15) В цій агонії сну Заблукавши на віки віків,
(16) На руїнах Москви, Вавилону і Третього Риму
(15) Сонце витче узор Українських моїх рушників…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 01:06:30 ]
Десь про це я і писав трохи вище. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-03 14:27:12 ]
Дякую, Чорі! Дуже наглядно і переконливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Пронь (М.К./Л.П.) [ 2013-10-11 19:35:24 ]
Видно, Олексію, що Ви особистість.
Дай, Боже, Вам побільше таких віршів!