та де ж там рими?

Если я напишу, что их нет, то, не исключено, что придет кое-кто (и нам известно, кто) со своими авторитарно-репрессивными замашками. Поэтому и написал, что они есть, хотя это утверждение весьма спорное.
"риски - тільки світло" - это тончайшая белая рифма.
А вот черная - "пра́вий - уяві".
Две рифмы - это же больше, чем ни одной.

прАвий? правИй

риски - світло не римується. Алєксій, ну от шо ти гониш))))

дівчата - хата, але такою не похизуєшся))

Озадачив ти мене, я чогось думав, що текст прозорий((
взагалі-то, це така рефлексія на дискусію про патріотизм (точніше, мені захотілось написати патріотичний текст).
Тут - протагоніст - така собі особа без цієї "патріа", символами якої є ось такі банальні речі, які я запозичив із народницького музею старожитностей (дівчата, трава, ну і очевидно святе в такому дискурсі - батьківська хата)) Так як він цих речей позбавлений, то символом його тожсамості є азбука морзе як універсальна мова (яка є однаково чужою для всіх користувачів) засобом неї він і здійснює комунікацію із світом.
а дим - алюзія на хрестоматійне "и дым отечества нам сладок и приятен" (і в Лесі Українки теж до речі є щось схоже)

будеш час мати, глянь на російську версію

та ні, пальці по столі - це і є ось ця азбука, як символ комунікації з світом

Даже существует поговорка - мол, нервным нужно считать не того человека, который барабанит пальцами по столу, а того, которого это раздражает.