ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Життя є не зовсім те
Образ твору В житті все не зовсім так…
Життя - то не зовсім те,
Ціною чому мідяк -
Не має ціни святе…
Не має ціни любов,
А все ж продають за гріш…
В огонь підкидають дров
Згоріла аби скоріш.
Довірі нема ціни,
Вбивають її за так,
Не миру бо, а війни
Лукавство є вірний знак…
Здоров'ю нема ціни,
Немає ціни словам -
Ненависті, зла сини
Шуліками тут і там…
Уколи буденних фраз…
Розпука немає дна?..
На порох трухлявіє час
І скніє душа сумна…

2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-08 23:17:13
Переглядів сторінки твору 3492
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.140 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 23:46:05 ]
З однієї сторони здоров'ю немає ціни, а з іншої такі ціни, що ого-го-го.
Правда життя. Реалістичний вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 23:49:38 ]
Так то ж ціни не на здоров"я, а на отраву, що називається ліками, та на "смерть" в білих халатах.:)))
Дякую, Женю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 23:48:32 ]
Знаете ли, Адель, что рассматривая чьи-то ноги на коньках, ты думаешь об интеллекте. Примерно так я рассматриваю некоторые строки Ваших поэзий.
Но, тем не менее, мне кажется, что "життя є не зовсім тим". А с ним чудеснейшим образом рифмуется рифма "святим".
"Вона ціною за мідяк" - так мне нагадала цыганка.
Короче говоря, меня восторгают Ваши поэзии, а в диалектах я - баран.
Но мне приятно бодаться с Вами. Вы подставляете дадошку, а я в нее упираюсь лбом.
Сами во всем разберетесь.
Впечатления - приятные. Пишите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 23:59:58 ]
Дякую, Алексію, що читаєте, намагаєтесь увібрати в себе зміст, що криється навіть за діалектами.:) Це приємно для автора.
Слова мають неабияке значення, особливо, коли там ще присутній зміст. Сподіваюсь, він є.:)
Шануймося.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 00:02:49 ]
Вы интересная поэтесса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 00:38:13 ]
Дякую. Приємно, коли так.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 00:01:25 ]
Вітаю, Аделечко!

Життєві парадокси...
життя наше з таких-от парадоксів зіткане

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 00:07:43 ]
Привіт, Оксанко!
А у нас знову дощик, і на душі так само... Певно та ткаля, що життя у килими виплітає, також плакала, ніби ця дощова нічка, що такі візерунки понавимальвувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 00:02:51 ]
Дуже раджу прочитати останню Іванкову пародію і КОМЕНТИ)))
(чудовий настрій - гарантовано!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 00:10:24 ]
Дякую, почитаю обов"язково.:) Я його сторіночку стараюся не оминати, дуже вже до душі мені сей веселий пан, з його творіннями.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 00:19:00 ]
Сильно, Адель!Зміст - що треба!Єдине - в рядку "Ненависті злої сини", на мою думку, наче склад зайвий. І по змісту підійшло би (правда, в іншому акценті) - "Ненависті злої сни".
"Веселий пан" - щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 00:37:32 ]
Так, погоджуюсь, є зайвий склад. І не лиш там.:)
Але спотикання тут помітне.
Придумала, як виправити, дякую за поштовх.:)
І за те, що не оминаєте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 07:05:08 ]
Глибокий вірш, бо мучить душа сумна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 17:49:23 ]
Дякую, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 23:37:28 ]
Не можу не погодитися - в житті все відбувається, на жаль, саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:43:25 ]
Дякую, пане Вікторе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 23:49:49 ]
Енергетика бойового ритму, глибина роздумів над життя створює світлоносну ауру довколо вірша, пані Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:43:49 ]
Дякую щиро, пане Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 15:19:37 ]
Аделько, це відчай, розчарування? Мені здається, що ми самі собі винні. Важко відповідати за зло добром. А найважче молитися за ворогів чи просто тих, хто тобі дошкуляє чи образив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:47:55 ]
Мабуть і відчай і розчарування, Маріанночко... І що ми собі винні теж правда. І правда те, що на зло добром важко відповідати. І правда, що навіть коли робиш це щиро, то й через багато років зло вилазить і показує зуби, нагадуючи, що ти сам собі винен... Бо не завжди, коли простиш ти - простять тобі.