
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Золотавий ла
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Катруся Матвійко (1989) /
Новини (Публіцистика)
Заява українських літераторів на підтримку Міли Іванцової
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Заява українських літераторів на підтримку Міли Іванцової
Шановні колеги!
Ми, літератори України що нижче підписалися, просимо з увагою та співчуттям поставитися до непростої ситуації, що склалася у родині нашої колеги, відомої української письменниці Міли (Людмили) Іванцової.
Зараз Міла намагається рятувати свою п´ятирічну онуку від її батька, колишнього зятя, який вже кілька років, м´яко кажучи, неадекватно поводиться з донькою. Вона постійно голодна, недоглянута, проводить час в замкненому просторі приватної будівлі в с. Мєна Чернігівської області, боїться людей, не ходить в дитячий садок, жодного разу не була на огляді у лікаря і т.п.
За свідченнями очевидців, батько регулярно пиячить, годуючи дитину залишками своєї «трапези». Ситуація ускладнена тим, що мати дитини втекла від чоловіка у стані глибокого нервового розладу і по суті відмовилася від доньки, виїхавши до Білорусі і передавши батькові всі права на дитину, в тому числі і на вивіз за кордон. Всі намагання Міли Іванцової перейняти опіку над дитиною досі не мали успіху, позаяк юридична сторона ситуації досить складна. Цілком випадково вона дізналася, що найближчими днями колишній зять зібрався виїхати з донькою за межі України у невідомому напрямку. Доведена до відчаю, Іванцова помчала у Чернігів, де горе-батько тимчасово поселився з дитиною, з допомогою колишньої няньки забрала онуку і змушена була просити захисту у правозахисних органів. Розлючений батько вимагає повернути йому дитину, оскільки формально закон на його боці. До честі правоохоронців, вони відмовили йому до вияснення всіх обставин справи. Вся надія - що відбудеться суд, але він теж буде складним процесом.
У зв´язку з цим ми хотіли б підкреслити, що давно знаємо Мілу Іванцову як людину врівноважену, порядну, надійну, що виховала двох чудових доньок. Не з її вини старша з них потрапила під згубний вплив людини, якій цілковито довірила своє життя. Ми повністю поділяємо тривогу нашої колеги і друга за долю її крихітної онуки, котра може бути зруйнована так само, як доля її матері.
З повагою,
Ірен Роздобудько, письменник, журналіст, сценарист
Лариса Денисенко, письменник, адвокат
Ігор Жук - поет, бард, кіносценарист
Леся Воронина - письменник, радіожурналіст
Микола Кравченко - громадська організація «Книжковий простір»
Андрій Кокотюха - письменник, журналіст, сценарист
Ми, літератори України що нижче підписалися, просимо з увагою та співчуттям поставитися до непростої ситуації, що склалася у родині нашої колеги, відомої української письменниці Міли (Людмили) Іванцової.
Зараз Міла намагається рятувати свою п´ятирічну онуку від її батька, колишнього зятя, який вже кілька років, м´яко кажучи, неадекватно поводиться з донькою. Вона постійно голодна, недоглянута, проводить час в замкненому просторі приватної будівлі в с. Мєна Чернігівської області, боїться людей, не ходить в дитячий садок, жодного разу не була на огляді у лікаря і т.п.
За свідченнями очевидців, батько регулярно пиячить, годуючи дитину залишками своєї «трапези». Ситуація ускладнена тим, що мати дитини втекла від чоловіка у стані глибокого нервового розладу і по суті відмовилася від доньки, виїхавши до Білорусі і передавши батькові всі права на дитину, в тому числі і на вивіз за кордон. Всі намагання Міли Іванцової перейняти опіку над дитиною досі не мали успіху, позаяк юридична сторона ситуації досить складна. Цілком випадково вона дізналася, що найближчими днями колишній зять зібрався виїхати з донькою за межі України у невідомому напрямку. Доведена до відчаю, Іванцова помчала у Чернігів, де горе-батько тимчасово поселився з дитиною, з допомогою колишньої няньки забрала онуку і змушена була просити захисту у правозахисних органів. Розлючений батько вимагає повернути йому дитину, оскільки формально закон на його боці. До честі правоохоронців, вони відмовили йому до вияснення всіх обставин справи. Вся надія - що відбудеться суд, але він теж буде складним процесом.
У зв´язку з цим ми хотіли б підкреслити, що давно знаємо Мілу Іванцову як людину врівноважену, порядну, надійну, що виховала двох чудових доньок. Не з її вини старша з них потрапила під згубний вплив людини, якій цілковито довірила своє життя. Ми повністю поділяємо тривогу нашої колеги і друга за долю її крихітної онуки, котра може бути зруйнована так само, як доля її матері.
З повагою,
Ірен Роздобудько, письменник, журналіст, сценарист
Лариса Денисенко, письменник, адвокат
Ігор Жук - поет, бард, кіносценарист
Леся Воронина - письменник, радіожурналіст
Микола Кравченко - громадська організація «Книжковий простір»
Андрій Кокотюха - письменник, журналіст, сценарист
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію