Був дивний той рибалка:
Не про гачки й наживку,
Як решта інших, дбав,
А ноти творів Моцарта,
Як йшов на річку, брав.
Влвштовувавсь на березі,
Сопілку діставав,
Хоч грав собі на радість,
Але також чекав,
Що риба підпливатиме
Й танцюючи стрибатиме
По черзі у відро.
І грав він, вигравав він
Мало не цілий день,
А риба, мовби змовилась,
На музику не йде.
Кладе сопілку в торбу
Рибалка-музикант,
Закинув сіть у воду.
Недовго і чекав,
Як там уже підстрибує
Аж кільканадцять риб.
«Стрибайте, витанцьовуйте!-
Рибалка знов радіє,-
Хоч пізно, але Моцарта
Ви, бачу, розумієте!»

P.S.
Хай кажуть у народі:
«На все свій день і час»,
Та диваки, хоч зрідка,
А є таки між нас.