ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Заради одного слова




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-18 02:00:00
Переглядів сторінки твору 13729
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:04:45 ]
Дякую! І вам - натхнення та радості. Боротимусь)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:06:30 ]
!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:07:38 ]
Оту Ватру палять вже сотні років...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:09:21 ]
Ех, Вітре, моїй ЛГ, схоже, доведеться хіба самі віршовані мислеформи писати, аніж палити з кимось таку ось Ватру...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:12:51 ]
Все відносно... Щасти)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:16:55 ]
Вітре, а я думаю, що не завше все сумне - гарне.
Ви, немов Ейнштейн) Маю одну мрію - хочу навчитися писати про радісне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:20:00 ]
Зараз...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:22:46 ]
Мы с Томасом наелись плова
И завалились на диван,
А ты, бездомная обжора,
Ушла в какой-то ресторан.

Но нам с котом тепло и мягко,
Меня он любит, повезло.
Под вечер, наглотавшись мяска,
Мы счастливы тебе на зло.

А Ваши кошки нам не пара,
На «Вискас» больше не глядим.
Для каждого своя отрава.
Чужой отравы не хотим.

В.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:37:25 ]
Вітре, мій болінез Мартусь тільки облизується))

Як же Ви вмієте на ніч підняти настрій, який протягом дня хіба що ліниво тягнувся слідом за мною...

Матиму у кого вчитись)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:46:37 ]
Ото тільки зараз і прочитав публікацію. (
І до чого тут Бог, Зорюсю? Він винний так, що в коханого ліргероїні нічого не запалюється? І який коханий, така і кохана?..
Не та композиція. Краще видалити. Може вплинути і на життя автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 23:26:27 ]
Е, ні - нізащо! Публікаця містить прохання - а воно ж віра, а звідти - і до візуалізації недалеко, чи не так? І хто сказав, що нічого? Ватра - не запалюється, а вогонь тліє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 23:34:08 ]
Ні, так, ні. Вам видніше. Тут все на межі, і навіть за межею смаку, і образливо про Бога, і пряма формула-прохання смерті... за мить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 23:45:25 ]
Тому що вважаю, що людина (Вінець творіння - з епохи Відродження, чи не так?) живе тільки тоді, коли КОХАЄ. Бо це і є та межа, яка найбільше зближує нас із Богом. А коли і чому вмирати - вибирати Йому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 23:52:10 ]
Ви не читали більш ранніх авторів? Чи ту ж Біблію? Не кажу вже про Книгу Мертвих єгиптян, шумерську міфологію, грецьку міфологію?
А є ще і більш древні послання...
Не можна змінювати сенси означень, які не ви придумали... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 23:53:55 ]
А що було до "Епохи Відродження"?
А "кохати" і "любити" хіба не є дещо різними поняттями?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:02:09 ]
Юрію. Любити - дитину, маму, батька, друзів і т.д. Кохати - тільки коханого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 00:51:47 ]
Тебе, рідний краю,
до болю кохаю...
Лети, моя пісне, лети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:56:13 ]
За рідну землю - віддам життя (хай вибачить РМ, що розпоряджаюсь тим, чим не володію).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 00:53:32 ]
Гммм,
Зоре, тому тоді до чого
"Тому що вважаю, що людина живе тільки тоді, коли КОХАЄ. Бо це і є та межа, яка найбільше зближує нас із Богом."
Тобто, коли людина ЛЮБИТЬ - то вона не живе, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:57:40 ]
Для мене "кохати" вище за "любити". Спробуйте жити без кохання.

1   2   3   Переглянути все