ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Летнее
Образ твору Ромашничай,
гадая на рассветах,
О_решки раскололись
на монетах.
Все с чистого!
На выбеленных стенках,
рисует future
в радужных оттенках.
Укрывшись в тень
от духоты и сплина,
делилось время
долькой апельсина.
Сочилось вкусно,
с коркою отстало.
Из мини-юбок
лето вырастало

20.07.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-20 11:16:15
Переглядів сторінки твору 11382
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.648 / 5.5  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.07 22:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 01:13:24 ]
о рассветы.. .

лето~ лето
над истомной
красотой
мед небесно~
синий твой
в озареньях
беззаветных
окропи тоску
росой

приоткрой
любви
секреты
на рассвете
лето~ лето


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 08:47:54 ]
лето ~ лето
в длинных дредах
за свободную любовь,
за траву.
За соломинку
отхвативши половинку
уезжает где то вдаль
львовский радужний трамвай

Рам-пам-пара-ра, рам-па, пара-ра, рам-па, па-ра-ра

Повези мене туди, де природа сама,
Повези мене за місто, де асфальту нема,
Повези мене туди, де зелена трава,
Повези, повези, о-о-о, старенький трамвай.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 00:28:20 ]
Ну то ж можеш, як захочеш ;))
Тіко шось трошки мені два останні рядочки муляють. Може, щось тіпа "из мини-юбок(-ки) лето вырастало"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 08:49:22 ]
О!
це то шо тре було.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 21:30:20 ]
Добрий вірш: "ромашнічай" - гарно.

"делилось время долькой апельсина" -НМСД : заїжджений образ, але це моє відчуття (дуже багато разів я його зустрічав в багатьох віршах, як щось (найчастіше почуття) діляться, як дольки апельсина...
Закінчення - класне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-24 00:23:34 ]
Костю, читайте уважніше :)
Апельсин може ділитися НА долькИ, а тут час ділиться долькОЮ - тобто пригощає нею. Мені цей хід автора сподобався - обігруються два значення дієслова "ділитися". Причому, прочитавши це слово, спочатку сприймаєш його саме у значенні "дробитися", і тут же розумієш, що смисл - інший... така симпатична "штампова пастка" вийшла. Я, принаймні, посміхнулась, втрапивши в неї ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-25 19:38:44 ]
Нічого собі! Щоб стояла, то б сіла.
Таки вірші нам приходять з космосу, а ми лише записуємо їх.
Я навіть не бачила, що воно так написалось.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 21:15:50 ]
Привіт, Зотова! Пригощаєш?
Куди ж його ... шамкаючи... соковите літо ... через спідницю (шкірку ап-ельсина)... протягнути? А ділитися як? Спідницею?
:)
А загалом - чумачечий вірш (ляп, ляп, ляп оплесками)...
ги..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 22:41:25 ]
Простіше простого!
(Знімає спідницю і йде купатися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 20:34:55 ]
!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-30 00:25:41 ]
^) *) :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 21:13:22 ]
У-у-у... А у воді я сиджу.. Спідницю вже зняла? Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 23:22:08 ]
А-а-а-а-а-а-а! А-а-а-а-а! А-а-а!
Рятуйте)))
Ок роздягаюся


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 10:34:12 ]
Бешкетне таке літо, веселе і... дівчаче, дівоче! Соковиті враження - класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 23:22:29 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-30 09:58:43 ]
Дуже! І апельсин, і класний фінал:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 01:47:38 ]
Дякую )