І станеться, коли Господь, Бог твій,
дасть тобі спокій від усіх ворогів твоїх навколо в Краї,
що Господь , Бог твій, дає тобі як спадок, щоб посісти його,
то зітри пам’ять про амалека з-під неба. Не забудь!
Повторення Закону. 25:19


Є манна...Перепели є...
Та тільки-но води забракне посеред пустелі,
Одразу ж пам’ять оберта юдеїв у Єгипет,
Де донедавна ще місили в поті глину
І де кийок віднаджував дивитись молитовно в небо.
Але вчорашнє - міраж із казанами м’яса.
Сьогоднішнє - лиш згага в пересохлім горлі.
І ремствують юдеї. І вже готові вбить Моше.
Забули, хто їх насправді вивів із неволі.
Це Він накаже рабу Своєму,
Посохом ще раз зробити диво.
І тої ж миті зі скелі вирветься вода...
Та за невіру і кара Всевишній.
Мов сарана, неждано налітає амалек,
Жінок гвалтує, немічних і дітлахів вбиває.
В двобій вступає Єгошуа із вояками,
Моше із Агароном й Хуром на гору сходить.
І тільки з посохом здіймається рука, звитяжують юдеї,
А непритомніє, сил прибуває амалеку.
За праву Агарон, за ліву Хур підтримують Моше,
Допоки на спочинок не заходить сонце.
І п’ятами уже накивує у безвість амалек...
...Нема Моше і тих, хто вийшов з ним з Єгипту.
Юдеї повернулися в обіцяний Всевишнім край,
Та амалек все поривається їх винищить дощенту.
І грізний він, коли із м’ясом казани
Замість Тори обранцям Бога очі застеляють.
Та коли руки, як колись в Моше,
Здіймаються в молитві одностайно,
Тоді стає безсилим амалек,
Щоб Божий Дім занапастити.
Бо ж амалек лиш там,
Де люд живе в безбожжі та зневірі.