ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.06 23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Любов солодка – нива неозора
Образ твору Любов солодка – нива неозора
Орати кличе дужого вола,
І, степом диким бувши вчора,
Сьогодні повна житнього стебла,
Недавно ще рабиня - вже сеньйора,
Якій лицює слава і хвала.

Тверда земля - нескорена дівиця ,
Котрій насіння в лоні і не сниться.

Гірка розлука –непрохідні хащі,
Де тишу крають уві млі сичі,
Ґрунти її навік - віків пропащі,
Що знають навіть і не сіячі.
- Тож кидати туди насіння нащо!, -
Дорослі мовлять , скажуть й шмаркачі.

Зростити плід життя у них не вдасться, -
У нетрях тих немає місця щастю.

Я випив з долі келиха ясного
І кинув сім'я у пухку ріллю,
Росте мені і втіха, і підмога,
Щастить у всім, що тільки не роблю
І за усе це прославляю Бога,
Подяку щиру всеблагому шлю.

Ідіть на ниви - порайте, плекайте,
Дичавини корчасті - оминайте!

31.07.11.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-31 18:39:37
Переглядів сторінки твору 3149
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.165 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-31 19:01:52 ]
Це, друже, така незвичайна нива, що потребує більше ласки й ніжності, ніж сили, тим паче волячої...
Адже добре слово і лікує, і надихає,і закохує, і окрилює...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-07-31 19:05:02 ]
Безперечно, Іване, ви маєте рацію. А віл тут як синонім спокійної , покірної вдачі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 19:10:08 ]
Вітаю Володимире!
Як на мене, дуже суперечливий віршик... Наприклад: "Якій лицює слава і хвала" - це усім лицює, пафосно-банальне гасло; "Тверда земля - нескорена дівиця" - а, якщо там вже є зерно (тобто вже засіяно) - як бути?
"крають уві млі сичі" - (це я запитую, бо напевно не знаю) : чи водяться у степу сичі?
"Ґрунти її навік - віків пропащі" - чому? Ви ж казали, що там жито вже засіяне?
"Я випив з долі келиха ясного І кинув сім'я у пухку ріллю" - випив з келиха сімя (чи що Ви пили, що було в келиху - якщо не вказали, що пили, то навіщо говорити про це?)
"Дичавини корчасті - оминайте" - а чому, власне, оминати, а не навпаки - викорчовувати і робити придатними до хліборобства?
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-07-31 19:22:04 ]
На тверду землю насіння якщо і кинеш, то воно не проросте, ще й пташка виклюне. А сичі, друже, якщо ти уважно читав у непрохідних хащах, тобто в лісі. Бо кохання у моєму вірші - це поле, а розлука - нетрі лісові. Бачу, що ти читанню вірша присвятив набагато менше часу, аніж на його критику. Усе ж дякую, за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 19:28:22 ]
Володю, вірш я прочитав пять разів: але не второпав, що ти хтів сказати, бо починається вірш зі слова "кохання", а потіми "любов" порівнюється з нивою (і я так думав ти хотів це розвинути), але потім пішли дужі воли, стебла, жито, тобто "польовий натуралізм" в буквальному смисли: я розгубився: про що мова? про кохання чи про те, як степ засіваю? Твоє комуністичне "Якій лицює слава і хвала" - переконала мене в тому, що вірш про трударів! Вибач, але це не я так прочитав, а так написано...
З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-07-31 23:18:12 ]
на кшталт пародії :)
Невільно жити на свободі,
коли її нема,
коли дарма тобі на світі,
що всім усе дарма…

Дарма кохання і неслава,
невігластво з усюд…
Невільно жити на свободі,
коли у світі бруд.

І шкарубкі слова як круки,
Лиш почуття одні
Та де там, що у полі крумплі… –
Над головою – німб!

Вони ж бо наче й непомітні
ті німби, що цвітуть…
Спустись на землю – жити,
щоб торувати путь!…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-07-31 23:19:23 ]
:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-01 00:15:16 ]
вірш чудовй. Ще ніхто так про жінок неказав,як ви! Так гарно, так образно, щиро. ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-01 22:49:01 ]
Ви мене визволили від критики Костянтина. Щира вам за це подяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 22:44:03 ]
Володю,
А чому - оминайте - вусмикувати напевно тра, нє?
Бажаю побільше ясних келихів вихиляти.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 21:32:06 ]
Спасибі, ЛЮ !!!
Можна і висмикувати, але тоді не буде часу плекати)