ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.02.21 23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.

Іван Потьомкін
2026.02.21 21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин

Артур Курдіновський
2026.02.21 18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!

Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,

Ірина Вірна
2026.02.21 15:17
Мова змучена, та не зраджена.

Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк

Микола Дудар
2026.02.21 14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.

Світлана Пирогова
2026.02.21 13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.

Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м

Ігор Шоха
2026.02.21 12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,

Борис Костиря
2026.02.21 11:27
Потрапити під дощ, під вістря тихих крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.

Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:28
Чи гостей незваних тіні,
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:25
Невдовзі ранок... До світання
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.

Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:23
Томливе безсоння зі мною зжилось,
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.

До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком

Ярослав Чорногуз
2026.02.21 03:10
Життя кінчається, життя.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.

Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.

Володимир Бойко
2026.02.20 22:58
уйло лишається .уйлом
Хоч осипай його зірками.
Де треба діяти умом,
Воно махає кулаками.

С М
2026.02.20 21:37
Отіс пішов до Бога
Поспіваю я за нього
Дівчино, що вибрана у бордове
Отіс пішов до Бога

Еге, обернись повільно
Спробуй іще, гадаючи, де
Це є легко, пробуй-но ще

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:47
Розтеклась пітьма навкруг –
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.

Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:43
Морозна ніч. На небі зорі.
І сніг рипить. І спить майдан.
І ліхтарів огні прозорі,
й сніжинок пристрасний канкан.
І тишина. І пес не лає.
Ідеш собі, лиш рип та рип...
І білим полиском палає
ошаття зледенілих лип.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Думи на кладовищі
Хрести, граніт... Затія марна,
Навіщо все це людям тим,
Яких взяла судьба примарна,
Покривши мороком густим?

Вони зірвались в коловерті,
Проваллям вічності пішли.
Навіщо пам'ять після смерті? -
Живі одвіту не знайшли.

І не знайдуть, бо з того світу
Не дочекатись звісток їм.
Потрібні ці хрести і плити
Не мертвим, скорше,.. а живим.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-31 21:06:53
Переглядів сторінки твору 5087
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.671
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 22:01:17 ]
... якісь нелюдяні думки... якийсь нелюдський вірш: тобто проводи, ушанування могил батьків, дідів - це все профанація (згідно ідеї вірша)? Це вже не деструктуризація свідомості, а справжнісіньке сектанство...
Думаю, якщо шановне панство почне ще з цього пародії писати - то діагноз "божевілля" буде неточним діагнозом стану сайта... все набагато складніше і глибше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-07-31 22:14:14 ]
Костю, не гнівайся, але ти читаючи вірша, не звертаєш увагу на ідею і завершальну концепсію автора, а, пропустивши крізь призму свого бачення речей, ставиш діагнози, як на мене, поспішні. Я ,наприклад, згоден, що мертвому ніяких пишнот похоронних(вінки,хороші слова і т.і.)не потрібно. За життя треба було віддати честь і повагу, а є -нераз - навпаки.Мармурові плити скоріше для ока живої душі, аніж мертвої.Та й бізнес тут непоганий. А пам"ять - вона в серці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 22:25:08 ]
От не розумію, чому одразу сектанство? Справді, п. Володимир правий - то усе бізнес, і кожен намагається своєю пишнотою перевершити сусіда. Невже, їм - тим, що уже "на правді", важлива уся ця суєта суєт? Головне - що ми - нащадки, бережемо пам'ять про тих, хто були із нами, хто був таким дорогим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 23:03:49 ]
... дійсно, мабуть не тре було писати свій комент, бо нічого він не змінить, не відкриє, а лише обурить... Але то все я так думаю, так і пишу - не намагаюся сподобатися шановним авторам, щось не витримав, бо якщо тверезо (без оцього поетично-похвального пафосу) щоб хтось дав відповідь: померла людина і що робити з її тілом - що? Тоді тре було зробити резюме: усіх спалювати, а прах розвіювати над "мостами округа Медісон"... Бо питання, банальні питання, надають банальності усьому тексту...
Тож, хоч пиши, хоч не пиши (це я про себе), а в саду давно вже солов'я не чути...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 23:14:24 ]
Існує течія у православ'ї, адепти та прибічники якої виступають проти усілякого вшановування пам'яті небіжчиків.
Одним з важких місць у Біблії (Мф 8:21-22, ср. Лк 9:59-60) є рядок про те, хто кого повинен погрібати. Це так.
Але вільне трактування - це вільне трактування.
Я не виключаю того, що автора вірша цікавить це питання, так само як і не роблю висновків щодо актуальнсті цього питання настільки, щоб про нього віршувати.

Без ніяких претензій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 23:50:51 ]
ПАм'ять, дійсно, залишається у серцях. Вірш хороший. ВАртісний, мудрий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-08-01 03:04:54 ]
Потрібні ці хрести і плити
Не мертвим, скорше,.. а живим.
Головне - пам'ять серця... Люлина живе доти,
доки її пам'ятають... І ЛГ мислить, а не сприймає навколишній світ пасивно...
Ак, поете, твоя пошта? працює? Чого мовчиш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 10:54:22 ]
Костянтине, Вам вгодити неможливо.А як Ви самі собі догоджуєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 10:55:17 ]
Володю,спасибі за підтримку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 10:58:22 ]
Зійшла Зоря,..засяяла.Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 10:59:56 ]
Гаррі,у мене свої уявлення про актуальність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 11:00:53 ]
Спасибі,пані Ірино.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 11:09:06 ]
Пошта працює,
Любий земляче.
Хоч один у полі не воїн, але намагаюсь довести своє право бути поетом.І ...доведу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-02 15:01:02 ]
Пане Анатолію, останній рядок - абсолютний плагіат, хоча і абсолютно безсенсовий...
Далі , як на особу, що хоче долучитися колись до "поетів" , ви повинні твердо усвідомити, що сенси слів - це всерйоз і надовго. І якщо ви не розумієте сенсу слова "судьба" (а ще в контексті з "людям", "яких взяла судьба"!!!) ), то це не значить, що сенс цього слова змінюється за вашим бажанням.